Українські аграрії планують змінити структуру посівних площ, віддаючи перевагу сої й цукровому буряку. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.

Напередодні весняної посівної Мінагрополітики провело опитування серед сільгоспвиробників, щоб дізнатися, які ярі культури вони збираються вирощувати. Виявилося, що вони планують зменшити площі під кукурудзою, натомість розширивши посіви сої й цукрового буряка.

З відповідей респондентів випливає, що посіви кукурудзи можуть скоротитися на 9%. Водночас, 70% опитаних планують вирощувати більше сої. В цілому виходить приріст посівних площ культури у 21% проти минулого року.

Крім того, 60% тих аграріїв, які вирощують цукровий буряк, хочуть в нинішньому році розширювати площі під ним. В цілому по Україні приріст може скласти близько 17%.

Більше уваги звертають сільгоспвиробники й на ярий ріпак. Причому, навіть ті, котрі не вирощували його раніше. Ймовірно, посівні площі під ним збільшаться на 24%.

Також спрогнозовано розширення на 11% посівів зернобобових культур, на 7% – ярого ячменю і на 2% – ярої пшениці.

Однак частина аграріїв схиляється до того, щоб скоротити площі під соняшником.

Загалом по Україні очікується зменшення посівних площ під ярими культурами на півмільйона гектарів, або на 3,7% проти показника минулого року.

До речі, про ймовірність того, що деякі поля залишаться не засіяними, а урожай зерна в 2024 виявиться меншим, ніж у 2023-му, міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський попереджав ще восени. Тоді він зазначив, що це може статися через скорочення рентабельності виробництва.

У 2023 році обсяги експорту української агропродукції до ЄС склали 12,6 млрд дол. США. Про це повідомили в Інституті аграрної економіки.

– Загалом 2023 року поставки вітчизняної сільгосппродукції до Європейського Союзу становили 12,6 млрд дол. США, тобто лише на 0,5 млрд дол. США (-3,8%) менше рекордного показника 2022 року у 13,1 млрд дол. США, – поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов. – Це другий за вартістю результат за часів Незалежності України.

За його словами, товарна структура вітчизняних поставок до Європейського Союзу значною мірою повторює загальну. У ній 82% припадає на експорт зернових та олійних культур, олії та жирів, залишків переробної промисловості.

Науковець зауважив, що вже кілька років поспіль Європейський Союз виступає головним ринком для збуту цілої низки різних агропродовольчих продуктів з України. У 2023 році це були:

• м’ясо птиці – 407 млн дол. США (51% вартості закордонних продажів цього виду агропродукції);
• яйця (39 млн дол. США, 64%);
• яєчні продукти (36 млн дол. США, 92%);
• мед (112 млн дол. США, 93%);
• живі рослини, саджанці, продукти квітництва (3 млн дол. США, 75%);
• плоди, ягоди, горіхи (198 млн дол. США, 77%);
• пшеничне борошно (25 млн дол. США, 60%);
• крохмаль (19 млн дол. США, 51%);
• цукор і цукрові кондитерські вироби (487 млн дол. США, 82%);
• вироби з тіста (43 млн дол. США, 81%);
• хлібобулочні солодощі (122 млн дол. США, 57%);
• консервовані томати (12 млн дол. США, 91%);
• варення, желе, мармелади (9 млн дол. США, 69%);
• соки (84 млн дол. США, 57%);
• дріжджі (38 млн дол. США, 90%);
• морозиво (19 млн дол. США, 58%);
• безалкогольні напої (63 млн дол. США, 67%);
• етиловий спирт концентрацією не менш як 80% об. (78 млн дол. США, 92%).

Експерт нагадав, що з 6 червня 2023 року Євросоюз ще на рік продовжив дію преференційного режиму для України зі зняттям мит, квот та інших обмежень на нашу продукцію. Крім того, в січні 2024 року Єврокомісія запропонувала оновити його умови, згідно з якими разом з черговим продовженням застосовуватиметься механізм відслідковування імпорту з України м’яса птиці, яєць і цукру. При перевищенні обсягів за середні рівні 2022-2023 років до цих трьох товарних позицій застосовуватимуться імпортні тарифи.

– Отже, у 2024 році ймовірним є збереження обмежень на українську сільськогосподарську продукцію як зі сторони ЄС загалом, так і окремими його членами – Польщею, Словаччиною, Угорщиною. Нині європейський ринок все ще залишається визначальним для формування підсумкових доходів нашого аграрного експорту, характеризуючись меншими ризиками і доступнішим логістичним сполученням, однак, як продемонстрував фактичний досвід попередніх років, така ситуація може доволі динамічно змінюватись, – підсумував Микола Пугачов.

Інститут аграрної економіки

Через підвищення температури повітря у зерносховищах активізувалися комірні шкідники. Про це повідомили в Держпродспоживслужбі.

У Вінницькій та Рівненській областях в окремих партіях фуражного зерна інспектори Держпродспоживслужби виявили комірних довгоносиків, борошняних кліщів та гусениць зернової молі. Кількість шкідників становить від 1 до 8 екземплярів на кілограм зерна.

Тижнем раніше у Вінницькій, Волинській, Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій областях у зерносховищах в окремих партіях продовольчої пшениці, озимого ячменю, ріпаку, гороху, гречки та сої виявлено борошняного та волосяного кліщів, комірного та рисового довгоносиків, гусениць зернової молі, личинки горохової зернівки у кількості від 1 до 3 особин на кілограм зерна.

Фахівці служби попереджають, що шкідники перелічених видів мають високу здатність до розмноження. Якщо зберігати зерно та зернопродукти тривалий час за сприятливих для розвитку комах умов, їх кількість може різко зростати.

Живлячись зерном, шкідники забруднюють його екскрементами, шкірками від линянь, відмерлими особинами, павутинням, пошкоджують механічно. Внаслідок діяльності комах та кліщів зерно склеюється в грудки, ущільнюється, в ньому підвищуються температура і вологість.

Пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби. Пліснява не лише псує хлібні запаси, а й робить їх небезпечними, виділяючи в процесі свого розвитку шкідливі речовини. Якщо згодувати таке зерно тваринам, можливе їх отруєння. Не годиться пошкоджене грибками зерно і для виготовлення продуктів харчування.

Особливо комірні шкідники небезпечні для насіння, яке внаслідок пошкодження втрачає схожість.

Щоб запобігти небажаним наслідкам, експерти радять проводити постійний контроль за станом збереження зерна й зернопродуктів та вживати заходів щодо недопущення розмноження шкідників. Один із найдоступніших методів такої профілактики – охолодження зерна. Здійснюють його пасивним (провітрювання) та активним (вентилювання та пересипання зерна) способами. В зимовий час за мінусових температур повітря вони ефективно гальмують життєдіяльність комах та стримують розвиток їх популяції.

Найкраще такий метод працює, коли температура повітря є нижчою за -15ºС. Під час проморожування більшість комах гине впродовж доби. Однак слід пам’ятати, що кліщі можуть витримувати мороз значно довше.

Якщо ж у зерноскладі виявлені комірні шкідники, а температура піднялася вище температурного порогу їх розвитку (вона складає +5ºС для кліщів, +10 –+11ºС для комірного довгоносика, зернової та млинової вогнівок, від +13 до +16ºС для рисового довгоносика, зернової молі, борошняних хрущаків, зернового шашелю (зернового точильника), доведеться якнайшвидше вдатися до хімічних методів захисту, використовуючи дозволені препарати.