Яйця сільськогосподарської птиці є важливою частиною звичного раціону сучасної людини. Їх використовують у їжу з давніх-давен, і за довгий час люди вигадали багато різних страв, до складу яких вони входять. Однак яйця різних видів птиці мають не однакову популярність, що пов’язано як із їх характеристиками, так і з культурними традиціями.
Історія вживання яєць сягає глибокої давнини.
Людина почала їх їсти задовго до появи сільського господарства. Ще мисливці-збирачі знаходили та споживали яйця диких птахів, у тому числі водоплавних та страусиних.
Близько 8–10 тис. років тому у Південно-Східній Азії, найімовірніше, на території сучасного Таїланду та В’єтнаму, були одомашнені кури. З того часу їх яйця стали важливим джерелом білка та одним із перших видів продукції тваринництва. У Єгипті та Месопотамії знаходять стародавні зображення і письмові згадки про домашніх курей та їх яйця. В античній Греції й Римі курячі та качині яйця були повсякденним продуктом харчування. Римляни навіть мали кілька стійких виразів із філософським змістом, де згадувалося яйце. Наприклад, латинський вираз ab ovo («від яйця») означає «з самого початку».
У Європі до Середньовіччя курячі яйця були основним видом яєць у раціоні. Перепілки та цесарки теж були відомі у стародавньому Середземномор’ї, але їх яйця тодішні мешканці краю цінували більше й тому використовували як делікатес. У Китаї та Японії традиція вживання качиних яєць сформувалася вже в перші століття нашої ери, там їх переважно варили. Одна з традиційних китайських страв – варене качине яйце з розвиненим зародком усередині, популярна і в наш час.
З плином часу та розвитком тваринництва яйця увійшли не лише у повсякденну кухню, а й у символіку та звичаї: від давніх магічних обрядів до великодніх традицій християнства, де яйце символізувало життя та відродження.
У наші дні, в більшості випадків, для харчування та випічки застосовують курячі, качині, перепелині яйця, але не лише їх. Чи є різниця між яйцями різних видів свійської птиці і в чому саме вона полягає розглянемо далі.
Для кращого розуміння відмінностей спочатку коротко ознайомимося з будовою яйця і функціями його складових частин.
Будова яйця
Пташине яйце – унікальна біологічно автономна «капсула», призначена для розвитку ембріона. Маса яйця у різних видів свійської птиці широко варіюється: від 9–15 г у перепела до 120–200 г у гусей.
Основні складові яйця – шкаралупа (тверда мінеральна оболонка), шкаралупні мембрани, білок (водний розчин кількох білків) та жовток (жиро-білкова емульсія – головний енергетичний резерв ембріона).
Відсоткове співвідношення цих частин від маси всього яйця приблизно таке: шкаралупа та всі оболонки – 9–12%, білок – 55–65%, жовток – 27–33%. Можуть бути й інші варіанти співвідношення, вони залежать від виду птиці.
Яєчний жовток складається з води (приблизно на 50% від своєї маси), ліпідів (30–35% від маси всього жовтка), білка та мінералів (на них припадає решта – приблизно 15–20%). Ліпіди жовтка – це тригліцериди (приблизно 62%), фосфоліпіди (близько 33%), вільний холестерин (приблизно 5% у курячого жовтка). Фосфоліпіди (фосфатидилхолін, фосфатидилетаноламін та ін.) дуже важливі як емульгатори, які дозволяють різним за щільністю та іншим фізичним властивостям компонентам з’єднуватися в однорідну масу і не розшаровуватися з плином часу.
Яєчний білок складається з власне білка альбуміну (близько 54%), овотрансферину (запас заліза), овомукоіда (інгібітор протеаз) та лізоциму (антибактеріальний фермент).
У житті ембріона ці компоненти мають виконувати наступні функції: тригліцериди потрібні як енергетичний субстрат; фосфоліпіди використовуються як будівельний матеріал для клітинних мембран та джерело холіну; білки – джерело амінокислот для синтезу тканин ембріона; шкаралупа (CaCO₃) – резерв кальцію для формування скелета; лізоцим захищає весь вміст яйця від ураження мікроорганізмами.
Зверху яйце вкрите кутикулою. Яєчна кутикула – це невидимий найтонший органічний шар (його товщина лише 5–10 мкм), який утворює природну плівку-захист на поверхні.
Кутикула – це унікальне білково-мукополісахаридне зовнішнє покриття. Вона складається з глікопротеїнів (це складні білки з вуглеводними компонентами), мукополісахаридів (складні вуглеводи, що надають в’язкості та міцності), ліпідів (жирові сполуки, які зменшують проникність), ферментів з антимікробною активністю, зокрема лізоциму.
Кутикула формується наприкінці проходження яйця по яйцеводу птиці, після формування шкаралупи. Вона утворюється в яйцеводі в останні хвилини перед знесенням яйця.
Кутикула – це біологічна «броня» яйця. Саме вона робить яйце стійким до проникнення у нього різних мікроорганізмів. Це останній штрих природи, що завершує формування яйця перед знесенням.
У кутикули є кілька функцій. Вона механічно закриває пори шкаралупи у свіжому яйці, чим запобігає проникненню води, бактерій та грибків усередину. А ферменти (лізоцим) руйнують клітинні стінки бактерій, що вже потрапили на поверхню. Кутикула зменшує випаровування води з яйця та оптимізує газообмін. Відбувається це природним шляхом наступним чином. Спочатку, поки яйце ще зовсім свіже, а кутикула щільна, вона мінімізує його, а в кінці інкубації, коли ембріон потребує більш активного обміну із зовнішнім середовищем, кутикула поступово стирається і газообмін стає інтенсивнішим.
У різних видів птиці кутикула відрізняється за складом і товщиною: у курячих яєць вона тонка, у качиних і гусячих – щільніша.
Під час миття або тривалого зберігання кутикула частково руйнується. Щоб зберегти природний захисний бар’єр, яйця, призначені для зберігання, не рекомендують мити.
Різниця між яйцями різних видів птиці
Відмінності між яйцями різних видів сільськогосподарської птиці можна помітити вже у формі, кольорі та будові шкаралупи.
Ефективне функціонування яйця як інкубаційної камери потребує міцної, але пористої шкаралупи. Її товщина у курячих яєць зазвичай 0,31–0,37 мм, у качиних – 0,36–0,42 мм, у гусячих – близько 0,5 мм і більше (залежно від породи та якості раціону).
Шкаралупа має тисячі мікропор (порядку 7·10³–1,7·10⁴), які забезпечують газообмін кисню, вуглекислого газу та аміаку під час інкубації. Міцність шкаралупи зазвичай залежить від її товщини, щільності та мікроструктури. Ці параметри сильно варіюють залежно від виду та породи і визначаються генетикою, якістю годівлі та віком несучки. Найміцніші яйця у тих видів птиці, квочки яких мають велику живу масу, особливо в гусей важких порід, що мають інстинкт насиджування.
Хоча індички – теж велика птиця, їх яйця мають меншу міцність, ніж гусячі. Це пояснюється тим, що міцність шкаралупи – спадкова характеристика, що склалася у довгому процесі еволюції. Несучка, що давала яйця з недостатньою міцністю шкаралупи, не мала шансів вивести потомство. І навпаки. Сучасні важкі кроси індичок, як правило, самі яєць не насиджують, тому міцність яйця не стала ключовим фактором і не збільшилася шляхом природного відбору зі збільшенням ваги самих самок.
Курячі яйця
Зовнішній вигляд, форма, шкаралупа
У різних країнах ухвалені різні стандарти розміру курячих яєць – від 35 г до 70 г. Типове промислове куряче яйце в Україні має середню масу 56–63 г.
Форма овальна, з одним тупим та іншим гострішим кінцем.
Шкаралупа середньої товщини – 0,31–0,37 мм. Звичайний колір шкаралупи – від білого до різних відтінків коричневого, але в деяких порід і кросов курей можуть бути яйця дуже незвичайного кольору, наприклад, блакитні або зелені. Колір шкаралупи визначається особливими пігментами, що відкладаються на зовнішньому шарі шкаралупи: пропорфірином – для коричневих відтінків; білвердином – для синьо-зелених, відсутністю пігменту – для білих.
Склад та структура
У 100 г вмісту курячих яєць – 143–155 ккал, 12–13 г білка та 10–11 г жиру. Більшість ліпідів зосереджена у жовтку. Жовток – найважливіше джерело холіну, лецитину та каротиноїдів. Білок майже вільний від ліпідів і в основному містить альбумін, на який припадає близько 54% від усіх білків, що є в курячому яйці.
Вплив споживання на здоров’я споживача
Курячі яйця – джерело повноцінного білка, холіну, вітамінів D, B12, A, селену. Вміст холестерину становить близько 186 мг/яйце. Така кількість холестерину для здорових людей вважається безпечною, вживання 1–2 яєць на день не може загрожувати здоров’ю. Крім холестерину, курячі яйця містять деякі сполуки білкової природи, які потенційно можуть викликати алергічну реакцію у чутливих до цих компонентів людей. Тому тим, хто страждає на алергію, вживати сирі яйця слід з обережністю. При термічній обробці потенційно небезпечні сполуки денатуруються та втрачають свою алергенність.
Кулінарне застосування
Курячі яйця найчастіше вживають сирими або у різних стравах після термічної обробки. Курячі яйця універсальні: їх використовують вареними, смаженими, у вигляді омлету, у випічці, в майонезі, кондитерських кремах, суфле та багато ще в чому іншому. Чимало страв готують не на основі яєць, але з їх додаванням, наприклад, сирники, котлети, шарлотки тощо. Крім готових страв, з курячих яєць роблять яєчний порошок, який є окремим промисловим продуктом, він добре зберігається і дуже затребуваний на ринку.
Перепелині яйця
Зовнішній вигляд та розмір
Перепелині яйця, як і самі перепела, дрібні, з характерною строкатою шкаралупою (числені темні цятки на загальному світлому фоні). В середньому маса одного перепелиного яйця становить 9–15 г. Його розмір залежить від віку та породи несучки. Товщина шкаралупи у перепелиного яйця менше, ніж у курячого, але у відсотковому співвідношенні маса шкаралупи по відношенню до маси яйця приблизно така сама.
Склад та структура
Перепелине яйце відрізняється високим вмістом біологічно цінних речовин при невеликій вазі. Його склад близький до курячого, але за рядом показників перевершує його. На 100 г перепелиних яєць концентрація білка та жиру вища порівняно з курячими яйцями в перерахунку на масу.
Хімічний склад перепелиного яйця (на 100 г продукту): вода – 74 г, білки – 12,7–13,1 г, жири – 11–11,5 г (у їх складі на насичені жирні кислоти припадає близько 3,6 г, на мононенасичені – 4,3 г, на поліненасичені –1,3 г), вуглеводи – 0,6–1,0 г.
Мінеральні речовини: кальцій (Ca) – 54–64 мг, фосфор (P) – 210–220 мг, залізо (Fe) – 3,6–4,0 мг, магній (Mg) – 12–14 мг, калій (K) – 140–150 мг, натрій (Na) – 0,4 мг, кобальт (Co) – 0,014 мг.
Вітаміни: вітамін A – 14–16 мкг, вітамін B1 (тіамін) – 0,11 мг, B2 (рибофлавін) – 0,8 мг, B6 (піридоксин) – 0,15 мг, B12 (кобаламін) – 1,6–1,8 мкг, PP (ніацин) – 0,2 мг, В9 – 66 мкг, D – 1,4–1,6 мкг, E – 1,1–1,2 мг.
Енергетична цінність – близько 168–170 ккал.
Кулінарне застосування
Перепелині яйця популярні як делікатес у японській та європейській гастрономії. З ними готують канапе, тарталетки, споживають у маринованому вигляді тощо. Їх часто використовують цілими у різних стравах завдяки їх маленькому розміру та привабливому естетичному вигляду.
Вплив на здоров’я
Перепелині яйця – концентроване джерело поживних речовин. Але при постійному вживанні бажано враховувати холестерин, що міститься в них. Одне перепелине яйце містить близько 76 мг холестерину (дані на одне яйце масою 9 г). Ніби небагато, але на 100 г показники холестерину становлять близько 850 мг (!), що приблизно в 2,5 рази вище, ніж у курячих.
Індичі яйця
Зовнішній вигляд та маса
Індичі яйця значно більші за курячі, їх маса зазвичай становить 70–90 г. Шкаралупа може бути білою або кремовою, але частіше світло-кремова, плямиста. Форма яйця близька до краплеподібної.
Склад
Індиче яйце дає більше енергії та поживних речовин у порівнянні з курячим, завдяки більшому розміру. Але в перерахунку на ту саму масу, склад індичих яєць близький до курячих.
Склад індичих яєць (на 100 г продукту): білки – 13 г, жири – 11–12 г, вуглеводи – 1,2 г, холестерин – 930–950 мг.
Вітаміни: A, E, групи B (особливо багато B2 та B12), D.
Мінерали: фосфор, кальцій, залізо, калій, магній, цинк.
Калорійність: 165–170 ккал.
Особливості
Яйця індички мають більш високий вміст холестерину, але водночас вони багатші на вітаміни й мікроелементи, ніж курячі.
Кулінарне застосування
Індичі яйця цінують за високу поживність і багатий склад. Однак їх рідко продають у магазинах. Тому, в більшості випадків, яйця індички мають можливість використовувати в їжу лише сільські жителі, що утримують цю свійську птицю у своїх присадибних господарствах. Індичі яйця можна застосовувати аналогічно курячим, в тих же стравах. Великий розмір робить їх дуже привабливими для кондитерської справи, випічки, приготування великих омлетів, запіканок і т.п.
Вплив споживання на здоров’я
Регулярне вживання яєць індички забезпечує організм легкозасвоюваним білком, фосфором і залізом, підтримує роботу м’язів і кровотворення. Вітаміни A, E і D, що містяться в них, зміцнюють імунітет, покращують зір, позитивно впливають на стан шкіри й кісткової тканини.
Завдяки великій кількості жирів і калорій яйця індички підходять для людей з високою фізичною активністю або при відновленні після хвороб.
Але разом з тим, через високий вміст холестерину (до 950 мг/100 г) та жирів, їх не рекомендують вживати при атеросклерозі, ожирінні та проблемах з судинами.
Загалом, помірне вживання індичих яєць корисне, але вони менш дієтичні, ніж курячі.
Яйця цесарки
Зовнішній вигляд та маса
Яйце цесарки має середні розміри. Маса одного становить близько 38–45 г. Вони трохи менше курячих, мають краплеподібну форму (один кінець більш загострений).
Шкаралупа частіше кремово-коричнева з дрібними цятками, але може бути і бежевою різних відтінків. По відношенню до маси шкаралупа дуже товста, в зв’язку з чим яйця цесарок є найміцнішими з усіх яєць не водоплавних домашніх птахів.
Склад та особливості
Через виский вміст каротиноїдів жовток у яйцях цесарки дуже яскравий.
Склад яєць цесарки (на 100 г продукту): білки – 13 г (джерело тваринного білка, що легко засвоюється), жири – 11–12 г, вуглеводи – 0,8 г, холестерин – 570–600 мг (менше, ніж у індичих та качиних, але вище, ніж у курячих).
Вітаміни: A, D, групи B (особливо багато B1, B2, B6).
Мінерали: залізо, мідь, кальцій, калій.
Калорійність: 165 ккал.
Особливості
Головна відмінність складу яєць цесарки від інших – у вмісті вітаміну А. Вони є лідером за вмістом цього вітаміну серед усіх яєць свійської птиці. У 100 г вмісту яєць цісарки є близько 0,24–0,31 мг вітаміну А. Для порівняння: в курячих і перепелиних яйцях його близько 0,16 мг, в індичих і гусячих – 0,19–0,2 мг, в качиних 0,2–0,21 мг.
В цілому, яйця цесарки досить поживні, з багатим набором вітамінів і мінералів, їх цінують як більш дієтичні, ніж качині чи індичі.
Кулінарне застосування
Смак яєць цесарки близький до смаку курячих, але трохи інтенсивніший. Яйця цесарки підходять для відварювання, омлетів та випічки й загалом скрізь, де потрібен яскравий жовток. У їжу їх використовують так само, як курячі, але частіше у кулінарії ресторанного рівня. У деяких регіонах їх продають як делікатес. Особливо цінують яйця цесарок у дитячому та дієтичному харчуванні, бо вони легше переносяться при алергіях на курячі яйця.
Яйця цесарки – це свого роду кулінарна «золота середина»: вони поживніші за курячі, але менш жирні й «важкі», ніж качині та гусячі.
Качині яйця
Зовнішній вигляд та маса
Качині яйця більші за курячі – в середньому їх маса становить 70–90 г.
Шкаралупа в більшості випадків біла або тьмяно-біла, вкрита водовідштовхувальним нальотом. Вона зазвичай товща і щільніша (середні значення 0,36–0,42 мм) за курячу. Форма яйця майже овальна, визначити, який з кінців тупий, буває нелегко.
Склад
Качині яйця мають більше жиру, білка та калорій, ніж курячі. Вміст холестерину в одному качиному яйці значно вищий, ніж у курячому.
Склад качиних яєць (на 100 г продукту): білки – 13 г (більше, ніж у курячих), жири – 14–15 г, вуглеводи – 1,5 г (представлені переважно глюкозою), холестерин – 880–900 мг (його вміст значно більший, ніж у курячих, що важливо враховувати при серцево-судинних захворюваннях).
Вітаміни: A, D, E, B2, B6, B12, B9 (фолати, вони важливі для процесу поділу клітин).
Мінерали: у качиних яйцях міститься залізо, фосфор, цинк, селен, калій, кальцій.
Калорійність – 185–190 ккал (качині яйця поживніші за курячі).
Білки в качиних яйцях представлені альбуміном (основний білок яєчного білка), овомукоїдом (в сирому вигляді він може бути алергеном), кональбуміном, лізоцимом (має антибактеріальні властивості).
Жир качиного яйця містить багато поліненасичених жирних кислот (омега-3 та омега-6), у складі є також насичені жири та фосфоліпіди (зокрема, лецитин, важливий для роботи мозку та печінки).
Особливості
Качині яйця жирніші й «важчі», ніж курячі, але багатші на омега-3 і вітаміни, тому корисні для мозку, шкіри та судин. Однак їх не рекомендують часто вживати людям, що мають проблеми із серцево-судинною системою.
Кулінарне застосування
В Азії качині яйця дуже популярні. Їх традиційно готують і подають і як повсякденну їжу, і як святкові страви. В Америці, Європі та Україні качині яйця зазвичай використовують у випічці для кращої текстури тіста. Особливий ліпідний профіль робить качині яйця більш придатними для додавання у тісто, ніж курячі. Вони надають випічці більшої пишності, вологості, кращого кольору. У нашій традиційній кухні як окрему страву качині яйця не застосовують.
Вплив вживаня на здоров’я
При помірному споживанні та збалансованому раціоні качині яйця є цінним джерелом білка та багатьох жиророзчинних вітамінів. Залізо, що міститься в них, необхідне для профілактики анемії, фосфор потрібен для кісток і зубів, цинк і селен підтримують імунітет і створюють антиоксидантний захист, калій корисний для серця і м’язів, кальцій необхідний для кісток і забезпечення нормального згортання крові.
Але, разом з тим, високий вміст холестерину робить качині яйця продуктом, до якого слід ставитися обережно людям, що мають хвороби серця та судин.
Гусячі яйця
Зовнішній вигляд та маса
Гусячі яйця – найбільші серед яєць всіх видів традиційної домашньої птиці. Їх маса зазвичай становить від 120 до 200 г, залежно від породи та віку птиці.
Шкаралупа гладка, товста (від 0,5 мм і більше), щільна та міцна. Її колір завжди білий, іноді з ледь помітним сіруватим відтінком, без міток. Форма гусячого яйця близька до еліпсу, але гострий кінець визначити нескладно.
Склад
Склад гусячих яєць (на 100 г продукту): білки – 13,5 г, жир – 13,3–13,5 г, вуглеводи – 1,2-1,3 г (представлені глюкозою та слідами галактози), холестерин – 850–890 мг (найбільше серед всіх видів продуктивної птиці).
Вітаміни: A (близько 210 мкг), D (2 мкг), E (1,4–1,5 мг), B2 (0,45 мг), B6 (0,25 мг), B12 (1,5 мкг), B9 (65 мкг).
Мінерали: фосфор (190–200 мг), кальцій (60–65 мг), залізо (3,5–3,6 мг), цинк (1,5 мг), калій (150 мг), магній (16–18 мг), селен (25 мкг).
Калорійність – 185–200 ккал.
У гусячих яйцях – найвищий вміст білка серед яєць всіх видів сільськогосподарських птахів. Білок представлений альбуміном (основне джерело амінокислот і для ембріона, що розвивається, і для споживача), овомукоїдом (він може бути алергеном), лізоцимом (має антибактеріальні властивості), овотрансферрином (джерело заліза). Білок гусячого яйця багатий на амінокислоти (містить багато лізину, метіоніну, триптофану), які важливі для роботи нервової системи та нормального перебігу багатьох біохімічних реакцій в організмі.
Жир представлений насиченими жирними кислотами (4,3 г), що є основним джерелом енергії; мононенасиченими (5,8 г, в основному – олеїнова кислота); поліненасиченими (1,4 г, омега-3 та омега-6), фосфоліпідами (в т.ч. лецитин), які важливі для побудови клітинних мембран та роботи печінки.
Кулінарне застосування
У торговельних мережах гусячі яйця зазвичай не продаються. Тому ними користуються лише господарі присадибних господарств.
Через великий розмір гусячі яйця дають дуже багато жовтка та білка. Одне гусяче яйце може замінити 3–4 курячих у рецептах, що дуже зручно. Їх використовують у домашній кулінарії для великих омлетів, випічки, відварюють. Їх харчова цінність пропорційна масі: більше жиру, білка і калорій на одне яйце. Після термічної обробки білок гусячого яйця стає щільним, «гумовим».
Вплив на здоров’я при постійному вживанні
В гусячих яйцях є безліч необхідних людині мікро- та макроелементів, які позитивно впливають на загальний стан організму споживача. Фосфор і кальцій необхідні для підтримки нормального стану кісток і зубів, залізо – один із основних компонентів крові, цинк входить до складу гормонів і необхідний для роботи залоз внутрішньої секреції, магній використовується у роботі нервової системи, селен потрібен для нормальної роботи імунітету й має антиоксидантні властивості.
Наявні в гусячих яйцях вітаміни підтримують шкіру та зір у нормальному стані (вітамін А), забезпечують швидке засвоєння кальцію (вітамін Д), мають антиоксидантні властивості та сприяють активній роботі гормональної системи (вітамін Е), сприяють нормальному перебігу кровотворних процесів, функціонуванню нервової системи (вітаміни групи В).
Білок гусячих яєць легко перетравлюється в організмі людини, швидко засвоюється і є джерелом замінних і незамінних амінокислот.
Але, незважаючи на очевидну користь, вживати гусячі яйця слід з обережністю через високий вміст холестерину. Їх не рекомендується використовувати в їжу людям із хворобами серця та серцево-судинної системи.
Однак варто враховувати, що стосовно холестерину в наш час існують різні думки. Багато фахівців стверджують, що не варто боятися яєчного холестерину. Адже разом з ним у яйці присутні лецитин та поліненасичені жирні кислоти, які допомагають організму регулювати рівень холестерину. Він підвищує в крові переважно «хороший» холестерин (ЛПЗЩ), а не «поганий» (ЛПНЩ). Тому чимало сучасних дослідників вважає, що при помірному вживанні яйця не збільшують ризик атеросклерозу та серцево-судинних хвороб.
Але при використанні гусячих яєць необхідно враховувати ще одну небезпеку: якщо вживати їх у сирому вигляді, є загроза зараження сальмонельозом. Особливо вона висока, якщо гуси утримуються на воді або мають доступ до природної водойми.
Як бачимо, яйця курей, перепелів, індичок, качок, гусей та цесарок відрізняються за розміром, формою, міцністю шкаралупи, складом та харчовою цінністю, а також за кулінарним застосуванням.
Курячі яйця універсальні, збалансовані за білками та жирами, помірно калорійні, вони підходять для щоденного споживання.
Перепелині – найдрібніші, але дуже концентровані за вмістом поживних речовин. Вони багатші на білки, залізо й вітаміни групи B, відрізняються делікатним смаком, високою засвоюваністю, їх часто рекомендують для дієтичного харчування, навіть незважаючи на досить великий вміст холестерину.
Індичі яйця великі, жирні й поживні, містять багато холестерину, але є цінними для відновлення організму, проте не підходять для частого вживання.
Качині – калорійніші й жирніші за курячі, з високим вмістом омега-3, їх частіше застосовують у випічці та в національній кухні (наприклад, китайській). Проте на нашому ринку це рідкісний продукт.
Гусячі яйця найбільші, з дуже високим вмістом жирів і холестерину, багаті на вітаміни A, B12 і залізо.
Яйця цесарок середнього розміру, з дуже міцною шкаралупою, поживні та корисні, але «легші» для організму, ніж качині чи гусячі. Їх частіше використовують як делікатес.
Кожен вид яєць має свої особливості. Утім, виходячи з простого аналізу їх складу, можна дійти висновку, що найдоступніші і найдешевші – курячі яйця є й найбезпечнішими, і водночас не менш корисними для організму, ніж решта. Але, якщо є така можливість, не буде зайвим доповнити свій раціон яйцями інших видів свійської птиці, що додасть йому різноманітності та нових смаків.
Успішного вам птахівництва!
Віталій Чугуєвець.
Поділитись в соцмережах:
