Хріниця крупкова (Lepidium draba) – вид багаторічних трав’янистих рослин з роду Хріниця (Lepidium) родини Капустяні (Brassicaceae). Їстівна. Має лікувальні й токсичні властивості. Поширена як бур’ян. Інші відомі назви: перцевик крупковий, кардарія, хріниця турецька.
Видова назва хріниці крупкової Lepidium draba вперше була опублікована у праці «Species Plantarum» (1753 р.) шведського наиураліста Карла Ліннея, хоча синонім Cardaria draba (L.) Desv. і досі часто використовується.
Батьківщиною рослини вважаються Середземноморський регіон, Південно-Східна Європа, Західна та Центральна Азія, звідки рослина потрапила до Центральної і Західної Європи, а також до Північної Америки (Канада, США, Мексика), Південної Америки (Аргентина, Чилі), Південної Азії (Північна Індія, Саудівська Аравія), Південної Африки, Австралії та Нової Зеландії.
У Північній Америці та на більшій частині південно-східних і південно-західних територій Австралії вид Lepidium draba визнаний інвазивним бур’яном.
В Україні хріниця крупкова росте скрізь. Найбільші її популяції зосереджені на півдні Лісостепу, у Степовій зоні та в Криму. Зустрічається і в західних областях (до умовної межі Ужгород – Коломия – Чернівці) і в північних (до Києва – Харкова – Полтави).
Росте вздовж узбіч доріг, на залізничних насипах, у портових зонах, на сміттєзвалищах і на щебенистих ділянках, а також на суглинних полях, орних землях та у виноградниках. Надає перевагу помірному, теплому, сухому клімату.
Добре сприймає підвищений рівень солей у ґрунті, стійка до посухи. Часто оселяється на солонцях, кам’янистих, крейдяних чи вапнякових схилах. Нерідко її можна зустріти в лісосмугах, на пасовищах, у ярах, на узбіччях доріг, поруч із житловими спорудами. Обирає сухі, багаті на поживні речовини, піщані або гравійні, суглинисті чи глинисті ґрунти.
Властивості та використання рослини
Як і вид хріниця сійна (Lepidium sativum), більше відомий за назвою крес-салат, хріниця крупкова є їстівною рослиною. Її молоде листя збирають і додають у перші ранньовесняні вітамінні салати.
Зібрані навесні молоді пагони та квіткові бруньки їдять сирими, готують на пару або пасерують (як броколі). Квіти хріниці крупкової можна використовувати у приготування овочевих салатів або заварювати в невеликих кількостях у складі травяних зборів, як чай. Вони мають пряний, гострий смак, що нагадує редиску або пом’якшений, теплий присмак хрону. Настій з квітів і листя надає легку сечогінну та антибактеріальну дію.
Насіння рослини містить глікозиди гірчичної олії (глюкорафанін, глюкоеруцин, глюкозинальбін, а також синапін). У давнину порошок з насіння використовували як перець, або готували з нього гірчицю.
Народна медицина традиційно використовує хріницю крупкову в лікувальних цілях, зокрема для усунення головного болю та від гарячки (відвар з плодів). Компреси з настоїв чи відварів частини стебел з плодами допомагають вилікувати зовнішні пошкодження й ураження шкіри, також вони ефективні від доброякісних пухлин. Розтерте на порошок насіння хріниці є компонентом лікарських сумішей, що підвищують тонус організму, усувають наслідки неврастенії та лікують неврози.
Загалом рослина має протизапальні та антибактеріальні властивості. Але внутрішнє її використання має бути суворо обмеженим і контролюватись фахівцями, оскільки хріниця крупкова належить до отруйних рослин. Її молоді пагони містять у своєму складі синильну кислоту, яка швидко вивітрюється внаслідок механічного чи термічного впливу.
Як швидкоросла рослина з повзучим кореневищем, що активно утворює нові кореневі пагони, хріниця крупкова іноді використовується для закріплення ґрунту на пагорбах, насипах тощо. Її висівають з метою запобігання водній чи вітровій ерозії на оголених ділянках. Завдяки рясному насіннєутворенню та кореневим пагонам хріниця крупкова здатна щороку збільшувати займану площу на 2–3 м2.
Часто утворює чималі популяції на краях сільськогосподарських ланів, але не завдає особливої шкоди як бур’ян. Значно більш небезпечним є поширений в Україні близькоспоріднений вид хрінниця смердюча (Lepidium ruderale) – злісний бур’ян, що нерідко засмічує поля з зерновими, зернобобовими, овочевими, ефіроолійними, кормовими, технічними та прядильними культурами.
Цей вид хріниці розмножується виключно генеративно, але його насіннєва продуктивність за сезон сягає 1300–1500 насінин з однієї рослини. Бур’ян легко перезимовує, рано й стрімко розвивається, а з дозріванням насіння активно поширюється на нові території, перекочуючись полем під дією вітру.
Опис рослини
Хріниця крупкова виростає заввишки від 20 (30) до 60 (80) см. Вона має потужну кореневу систему з міцним стрижневим коренем, що проростає вглиб до 1,2 м, та численними бічними корінцями з розміщеними у вузлах додатковими бруньками, з яких розвиваються нові пагони й утворюють трав’янисті чагарнички.
Стебла в рослини міцні, вертикальні, прямі, опушені тоненькими світлими волосками, а ближче до вершечка голі. Гіллясті у верхній частині.
Листя чергове, просте, переважно з зубчастим краєм, опушене. Прикореневі листки – короткочерешкові, завдовжки 1,5–10 см і шириною 1–4 см. Мають яйцеподібну чи оберненояйцеподібну форму, виїмчасто-зубчасті, густо вкриті попелястими волосками. До початку цвітіння в’януть.
Стеблове листя – чергове, сидяче, видовжено-лінійної або ланцетної (інколи яйцеподібної чи оберненояйцеподібної) форми, з серцеподібною або стрілоподібною основою, може бути опушеним або голим. Довжина стеблових листків становить від 1 до 9 (15) см, а ширина – від 0,5 до 2 (5) см.
Цвіте хріниця крупкова на другий рік свого розвитку, з травня до липня. Дрібні (від 4 до 6 мм діаметром) білі квітки зібрані у верхівкові щиткоподібні суцвіття. Вони дуже ароматні.
Квітка має 4 довгасті, голі чашолистки довжиною 1,5–2,5 мм, з білим краєм і 4 пелюстки оберненояйцеподібної форми, приблизно вдвічі довші за чашолистки, з кігтиком завдовжки від 1 до 1,7 мм. Всередині квітки знаходяться 6 тичинок і маточка. Стовпчик маточки лишається на плоді.
Запилюється хріниця крупкова комахами. Плід – гладкий, сплюснутий, двокамерний, сердцеподібно-овальний стручечок довжиною 3,5–4 мм і шириною 5–6 мм. Всередині нього знаходяться дві (по одній у кожній камері) насінини. Насіння яйцеподібне, майже гладке, жовтувато-коричневе або червонувато-коричневе.
Маса 1000 насінин складає близько 1,4–1,5 г. Одна рослина забезпечує за сезон від 1200 до 1500 насінин. Насіння зберігає свою життєздатність до 3-х років. Проростає з глибини не більше 5 см.
Мінімальна температура, необхідна для проростання хріниці крупкової, становить +3…4°С, а оптимальним є температурний діапазон від +15 до +25°С.
Заходи протидії
Щоб протидіяти хріниці крупковій на сільськогосподарських ланах, необхідно застосувати комплексні заходи, спрямовані на виснаження її потужної кореневої системи. Головною метою є систематичне підрізання коренів бур’яну на глибину до 20 см та багаторазова культивація орних земель у післяжнивний та передпосівний період. Ефективними є лущення стерні відразу після збирання зернових та рання глибока оранка восени.
Допоможе обмежити поширення бур’яну сівозміна з правильним чергуванням видів культур та використання чистих або ранніх зайнятих парів, де пагони бур’яну систематично підрізаються впродовж літа.
Профілактичним заходом є використання якісного, сертифікованого посівного матеріалу, що не містить домішок насіння бурянів.
Хімічний контроль за поширенням хріниці крупкової забезпечить використання ЗЗР, серед яких перевагу надають системним препаратам, що проникають у рослини через корінь, з такими діючими речовинами як гліфосат, дикамба, бентазон.
Обробляти бур’ян найкраще на початковому етапі його розвитку, коли він перебуває у фазі розетки (2–4 листків). Сприятливими умовами є суха, безвітряна погода з температурою +18…25°С. Оскільки рослина опушена, краще проникнення препарату забезпечить додавання ПАР (поверхнево-активних речовин) до робочого розчину.
З гербіцидів суцільної дії (діюча речовина – гліфосат) перевіреними та якісними визнані «Раундап», «Ураган Форте», «Тотал».
Препарати вибіркової дії (містять дикамбу, сульфонілсечовину, 2,4-Д, бензатон або флорасулам): «Твіст» (Twist 250 VG), «Гранстар Голд» та його аналог «Гренадер Максі».
Поділитись в соцмережах:
