Жовто-бурий мармуровий клоп

Жовто-бурий мармуровий клоп (лат. Halyomorpha halys) – комаха з родини Щитники (Pentatomidae), ряд Напівтвердокрилі (Hemiptera). Є поліфагом, тобто живиться багатьма видами рослин.

Німфи та дорослі особини Halyomorpha halys пошкоджують більш ніж 100 видів рослин, серед яких чимало важливих сільськогосподарських культур. Їхній раціон складається переважно з плодів фруктових дерев, але не оминають вони і трав’янисті рослини.

Зареєстровано до 120 видів культур з таких родин як Капустяні (Brassicaceae), Гарбузові (Cucurbitaceae) і Трояндові (Rosaceae), що слугують кормовими об’єктами для жовто-бурого мармурового клопа. У багатьох країнах світу Halyomorpha halys визнано небезпечним карантинним шкідником.

• Небезпека Halyomorpha halys для сільського господарства

Насамперед комаха є загрозою для плодових дерев, зокрема для персиків, яблуні, груші, декоративних і плодово-ягідних чагарників (ліщини, винограду), а також багатьох польових та овочевих культур, таких як кукурудза, соя, горох, квасоля, томати, перець тощо. У регіонах з субтропічним кліматом жовто-бурий мармуровий клоп становить небезпеку цитрусовим (апельсинам, мандаринам, лимонам) та хурмі.

Первинний ареал виду охоплює територію країн Східної Азії. Початково комаха була поширена у Східному Китаї, Японії, Кореї та на острові Тайвань. Згодом, у 1996 році, шкідника вперше зафіксували в Пенсільванії (Північна Америка), куди він потрапив з Китаю. До 2004 року жовто-бурий мармуровий клоп поширився до штату Орегон (на півночному заході) та узбережжя Тихого океану. З 2012 року він також зустрічається в Канаді (Онтаріо). Офіційний запис про виявлення цього шкідника в Європі (Швейцарія) датований 2004 роком. Комаху завезли туди разом з поставками цитрусових і фейхоа.

Через відсутність природних ворогів на нових, окупованих Halyomorpha halys територіях, чисельність популяції цього виду стрімко зростає, і це створює серйозну загрозу для рослинництва багатьох країн. 2010 року в США лише врожаю яблук шкідник завдав збитків на суму понад 37 мільйонів доларів.

З 2010-х років клоп поширився на такі країни, як Грузія та Туреччина, де завдав значної шкоди плантаціям фундука. 2010 року комаху знайдено на території Нової Зеландії, а 2014-го – в Абхазії та Грузії. Як наслідок, від початку 2016 року Абхазія зазнає суттєвих втрат врожаю субтропічних культур – у 2017 році шкідник знищив тут майже половину всього врожаю мандаринів. 

У 2019 році на півночі Італії колонії жовто-бурого мармурового клопа завдали збитків урожаю персиків, груш та нектаринів на суму 356 мільйонів євро. Додаткової шкоди заподіяно шкідником врожаям яблук, ківі, томатів, перцю, квасолі та кукурудзи. 

В Україні жовто-бурий мармуровий клоп вперше зареєстрований у 2023 році. Представників цього виду виявили на території Запорізької та Дніпропетровської областей, на загальній площі 58,2 га. Наразі осередки присутності комахи фіксуються переважно в південних областях країни, зокрема на Одещині.

На цей час в Україні вид Halyomorpha halys знаходиться у списку А-1 Переліку регульованих шкідливих організмів. Щоб запобігти подальшому поширенню шкідника, слід вчасно реалізовувати карантинні заходи.

• Шкодочинність жовто-бурого мармурового клопа

Дорослі жовто-бурі мармурові клопи та їх личинки живляться клітинним соком листя, молодих пагонів та плодів тих самих видів рослин. За допомогою гострого хоботка вони проколюють покривну тканину рослин і висмоктують сік з клітин паренхіми.

Слина шкідника містить протеолітичні ферменти, які розщеплюють білки та розріджують тканину, тому викликає типові симптоми ушкодження, такі як деформація, зміна кольору та некроз у місці проколу. Також жовто-бурі мармурові клопи можуть поширювати через слину збудників деяких хвороб рослин.

На плодах у місцях проколів починаються некротичні зміни та пробкування, поверхня шкірки стає горбкуватою, а під нею утворюється ватоподібна маса. Як наслідок, у плодів погіршується товарний вигляд та смакові характеристики.

У разі пошкодження виноградних грон, ягоди на них лишаються недорозвиненими та опадають, так і не дозрівши повністю.

На заселених шкідником цитрусових культурах та хурмі спостерігається затримка розвитку рослин, плоди не встигають визріти й обсипаються завчасно.

У пошкоджених на стадії молочно-воскової стиглості горіхів фундука повністю припиняється розвиток ядра.

До того ж, патогенні мікроорганізми, що потрапляють всередину рослин у місцях проколів, часто спричинюють різні захворювання. Найчастіше наслідки їх, зокрема появу різних типів гнилі, можна спостерігати на пошкоджених плодах перцю й томатів.

Восени дорослі особини мігрують з рослин у пошуках затишних місць для зимівлі. Інколи їх можна побачити і в наших оселях. Переважно комахи обирають освітлені сонцем фасади будинків. Особливо люблять мармурові клопи ховатися в кам’яній кладці, проте нерідко зустрічаються на горищах, або в квіткових ящиках на балконах.

Як і більшість клопів-щитників, жовто-бурий мармуровий клоп має розташовані на нижній стороні грудної клітки (між першою і другою парою ніг) залози, що виробляють захисні хімічні речовини з їдучим і дуже неприємним запахом. Це допомагає комасі відлякувати хижих птахів і тварин у природному середовищі.

Найчастіше контакт з такими виділеннями не становить жодної загрози. Але є й винятки: у людей з алергією чи ослабленою імунною системою запах і виділення жовто-бурого мармурового клопа здатні спровокувати набряки, свербіж та інші неприємні реакції.

• Опис жовто-бурого мармурового клопа

Загальний вигляд дорослого жовто-бурого мармурового клопа є типовим для представників родини Щитники. Це порівняно велика комаха з міцним тілом, форма якого нагадує геральдичний щит, завдовжки від 10 до 17 мм. Від решти видів клопів-щитників цей клоп відрізняється наявністю парних білих міток на кожному вусику.

Голова – видовжено-прямокутна, має з обох боків великі складні очі, а також пару червоних простих очей.

З верхнього боку шкідник забарвлений у нерівномірний темно-коричневий колір, що нагадує мармуровий візерунок, тоді як нижня частина його тіла – світла, з сірими й чорними цятками. Індивідуальне забарвлення може варіюватись. У деяких клопів воно має різні відтінки червоного, сірого, світло-коричневого, мідного або чорного кольору. Ноги коричневі, з невеличкими білими цятками або смужками.

Яйце кулястої форми, діаметром приблизно 1,4 мм, початково забарвлене у світло-зелений колір, а згодом біліє.

Ембріональний розвиток в жовто-бурого мармурового клопа триває кілька днів, після чого з яєць відроджуються личинки (німфи), життєвий цикл яких складається з 5 віків.

У личинок I і II віку черевце й передньоспинка мають помаранчевий або червоний колір, а голова –  чорна. Довжина їхнього тіла не перевищує 2,4 мм. Личинки І віку ще не мають білих міток на вусиках. Перша така мітка з’являється в німф ІІ–V віку.

Передньоспинка у старших личинок (III і IV віку) стає темно-коричневою, а черевце на лінії зіткнення сегментів вкривається темними цятками з білими й червонуватими смужками.

У німф V віку забарвлення тіла все більше нагадує забарвлення дорослих клопів. На темно-коричневому тлі верхньої частини комахи вже помітні мармурові розводи з металевим полиском.

Повний цикл розвитку жовто-бурого мармурового клопа триває від 35 до 45 днів. Імаго живуть від кількох місяців до року. 

• Спосіб існування

Зимують жовто-бурі мармурові клопи в стадії імаго. Активними стають, лише коли температура середовища перевищить +10°C. Десь з середини квітня дорослі клопи залишають свої сховки, перебираються на кормові об’єкти і починають спарюватись. 

Самки одразу після запліднення починають відкладати яйця. Свої кладки вони розміщують з нижнього боку листків групками, кожна з яких складається в середньому з 28 штук яєць. Впродовж одного вегетаційного періоду самка клопа відкладає яйця кілька разів. Оптимальна температура для розвитку німф становить +14°С.

Спарювання та відкладання яєць починаються навесні й,  залежно від регіону, можуть тривати все літо. На півдні Китаю жовто-бурий мармуровий клоп забезпечує від чотирьох до шести поколінь на рік, а в помірно-континентальному європейському кліматі шкідник встигає згенерувати лише два.

Наприкінці жовтня або на початку листопада імаго переходять у стан зимової діапаузи.

• Заходи протидії шкіднику

Протидіяти жовто-бурому мармуровому клопу за допомогою пестицидів доволі складно через його надзвичайно високу толерантність до них. Після тривалого тестування ЗЗР на ефективність щодо зменшення популяції шкідника, встановлено, що варто користуватись виключно токсичними для широкого спектру комах препаратами.

Найбільш дієвими у знищенні жовто-бурого мармурового клопа є синтетичні піретроїдні інсектициди, а саме «Карате Зеон», «Ампліго», «Енжіо», «Ламдекс» та «Канонір Дуо».

Обробляти рослини отрутохімікатами потрібно напровесні, коли комахи ще досить ослаблені після зимівлі. Таке раннє знищення перезимувалих імаго сприятиме скороченню чисельності всіх наступних генерацій.

У природному середовищі (в країнах Південно-Східної Азії та в Японії) основними ворогами жовто-бурого мармурового клопа є паразитоїдні їздці з родів Trissolcus та Anastatus, які живляться яйцями шкідника. Залежно від типу екосистеми, паразитувати на яйцях Halyomorpha halys можуть і представники інших комах-ентомофагів. Наприклад, у виноградниках Пенсільванії головними хижаками, що обмежують чисельність популяції жовто-бурого мармурового клопа, є жуки-сонечка та вуховертки.