Бійцеві бентамки – порода курей з яскраво вираженими бійцевими якостями. Їх цінують не лише за ефектний зовнішній вигляд та активний характер, а й за здатність брати участь у традиційних півнячих боях, які у низці країн досі залишаються популярними і вважаються культурною спадщиною.
Історія породи
Походження бійцевих бентамок пов’язане з Індією та Південно-Східною Азією, де півнячі бої здавна були дуже популярні серед місцевого населення та мандрівників. Часом зародження породи вважають ймовірно 1600-ті роки. Основними центрами розведення бійцевих бентамок на той час стали Таїланд, Японія та Індонезія. У цьому регіоні бійцеві бентамки склалися як окрема порода, яку називали «ко-шамо». Пізніше у названих країнах сформувалися й основні стандарти породи.
Завдяки торговим зв’язкам, ко-шамо з індійсько-азіатського регіону поступово поширилися в країни Європи. У XVIII столітті бійцеві бентамки почали набувати популярності в Англії та Голландії як декоративна порода для знатних дворів. У Європі їх зовнішність та особливості вперше детально описав пруський птахівник та письменник Бруно Дюренен.
У ХІХ столітті в Європі було виведено ще кілька порід бійцевих бентамок. Найбільш відомі з них – староанглійська бійцева бентамка та сучасна англійська бійцева бентамка. Але за прямим призначенням, як ко-шамо, їх використовували мало, і поступово вони стали декоративними породами.
У Японії чисельність бійцевих бентамок в 1940-х роках значно скоротилася, і ко-шамо опинилися на межі зникнення. Але пізніше їх чисельність було відновлено зусиллями ентузіастів і любителів породи.
Саме слово «ко-шамо» (小軍鶏) у назві породи в дослівному перекладі з японської означає маленький бійцевий півень. З часом приставка «ко» змінилася на інші приставки, що точніше відображають суть різновидів бойових півнів. Зараз у Японії існує сім бійцевих порід шамо (ямато-шамо, чу-шамо, о-шамо, ехіго-нанкін-шамо, кінпа-шамо, такидо-шамо, нанкін-шамо). Усі вони визнані природними пам’ятками Японії та національним надбанням. Шість із них мають звичайні розміри, а одна – нанкін-шамо – мініатюрна. Бійцеві бентамки нанкін-шамо трохи більші за інші породи бентамок, але не набагато.
На сьогоднішній день бійцевих бентамок птахівники-аматори розводять не лише на їхній історичній батьківщині, а й у всьому світі, включаючи США, Україну, Росію та країни Східної Європи.
Стандарт породи
Бійцеві бентамки нанкін-шамо мають характерний зовнішній вигляд, який підкреслює їхнє бійцівське призначення. Це птах міцної, міцної-грубої або сухої-міцної конституції, що має дещо непропорційне тіло, фізичні особливості будови якого дають суто технічні переваги в півнячому бою.
Жива вага мініатюрних півнів становить близько 0,8–1,3 кг, а курок – 0,6–1 кг. Статевий диморфізм у представників породи виражений не дуже яскраво. Кури зовні схожі на півнів, але самці більші і активніші за самок. У півнів більша голова і сильніше розвинений гребінь, на ногах є шпори, у курей шпор немає, а гребеня майже немає.
Голова велика, видовжена, зі злегка вигнутим профілем. Очі невеликі, круглі, виразні, часто жовтого або оранжево-жовтого кольору незалежно від кольру пір’я. Погляд загрозливий, зухвалий. Суворий погляд є одним із факторів відбору та обов’язковою ознакою для племінної птиці. Гребінь невеликий, у більшості представників горіхоподібної форми, яскраво-червоного кольору. Мочки та сережки слабо розвинені. Маленький гребінь, сережки та мочки дають переваги у півнячому бою, роблячи бійцевого півня менш уразливим для супротивника.
Дзьоб великий, злегка загнутий вниз, з широкою основою. Колір дзьоба в більшості випадків жовтий із сірими краями та основою. Шия дуже довга, мускулиста, вертикально поставлена.
Корпус видовжений, м’язистий, поставлений майже вертикально (під кутом приблизно 75–80° до поверхні ґрунту). Груди середньої ширини, опуклі, м’язисті. Спина пряма, довга, поперек короткий. Живіт підтягнутий.
Крила м’язисті, трохи менше середнього розміру. Махове пір’я жорстке, щільно прилегле до тіла. Хвіст невеликий, високо поставлений, дугоподібний. У півнів він більш пишний, ніж у курей, але загалом відносно короткий. Через майже вертикальний постав корпусу хвіст розташований майже паралельно лінії ґрунту.
Ноги товсті і дуже довгі, здаються непропорційно великими. Довгі ноги надають півневі значної переваги у бою, дозволяючи бити суперника з більшої відстані. Стегна і гомілки мускулисті, дуже сильні, оперені. Цівка та пальці оперення не мають. Колір луски та пазурів завжди жовтий, він не залежить від загального тону оперення особини. Пазурі довгі, гострі, загнуті.
Оперення щільне та жорстке з глянцевим блиском. У багатьох самців на шиї, грудях і стегнах можуть бути вузькі вертикальні лисини з грубою червоною шкірою. Стандартом породи допускається безліч варіацій забарвлення: чорний, червоний, червоно-чорний, золотистий, білий та інші.
Бійцеві бентамки нанкін-шамо схильні до проявів агресії один до одного, але вони досить миролюбні по відношенню до людини та домашніх тварин. Агресивний характер властивий представникам обох статей, але в самців він проявляється значно яскравіше.
Продуктивність та призначення
Хоча бійцевих бентамок цінують в першу чергу за декоративні та бійцівські якості, вони також мають певну продуктивність.
Яєчна продуктивність курей у однорічному віці становить близько 50–80 яєць на рік. Вага яйця становить близько 30–35 грамів. Шкаралупа міцна, білого, кремового чи коричневого кольору.
М’ясна продуктивність теж не є основним напрямком та метою розведення. М’ясо бійцевих бентамок середньої якості. У молодих особин воно відносно ніжне і містить мало жиру. У дорослого півня воно відрізняється жорсткістю, темнішим кольором і смаком, що нагадує м’ясо диких птахів.
Основними цілями розведення бійцевих бентамок є:
- Участь у традиційних півнячих боях.
- Декоративне утримання та участь у виставках.
- Збереження та поліпшення генетичного фонду породи.
Особливості утримання
Бійцеві бентамки відрізняються витривалістю, але для підтримки їхнього здоров’я та активності необхідні відповідні умови.
Курник повинен бути просторим, світлим і добре провітрюваним. На одну особину повинно припадати не менше 0,7 м² вільної площі підлоги (в розрахунок не береться площа зайнята під годівницями, поїлками, сідалами і т.ін.). Для відпочинку та нічного сну птиці в курнику необхідно спорудити сідала з горизонтально розташованих жердин, з розрахунку не менше 30 см їх довжини на одну дорослу особину.
Крім комфортного курника, для утримання бійцевих бентамок потрібен просторий вигульний майданчик. На одну особину має припадати не менше 2,5 квадратних метрів площі вигулу. Вигульний майданчик рекомендується попередньо засіяти багаторічною дрібнолистою травою або однорічними злаками (ячмінь, пшеницю слід висівати за 2–3 тижні до того, як планують випустити туди курей). Птиця любить клювати молоду зелень, вона активна і потребує постійного руху. Якщо є можливість, то частину раціону бійцеві бентамки можуть добувати собі самі. Бентамки нанкін-шамо із задоволенням риються в ґрунті, знаходять і поїдають комах та їх личинок, насіння дикорослих рослин, перестиглі фрукти тощо.
Кліткове утримання для бійцевих бентамок не підходить. Якщо нанкін-шамо утримувати в тісноті, то вони стають надмірно агресивними та влаштовують бійки зі своїми родичами.
Бійцеві бентамки, як і більшість інших порід бентамок, погано переносять холод. Оптимальна температура для них +18…+22 °C. У холодну пору року приміщення має бути утеплене так, щоб температура в ньому завжди залишалася позитивною. А в регіонах з дуже морозними зимами потрібен опалюваний курник.
Годівля
Найкращим способом задовольнити всі потреби організму є використання якісного комбікорму. Для бійцевих бентамок підійдуть комбікорми, призначені для курей м’ясних та м’ясо-яєчних порід. Але якщо такої можливості немає, то їх можна годувати і звичайними кормами.
Раціон має бути збалансованим і різноманітним. Він може включати зернові суміші, зелень, білкові добавки та вітаміни. Нанкін-шамо чутливі до нестачі білка та заліза в раціоні, тому до нього слід додавати корми тваринного походження. Кращими кормами тваринного походження для нанкін-шамо будуть м’ясо-кісткове, рибне та кров’яне борошно.
Приблизний раціон для однієї дорослої бійцевої бентамки нанкін-шамо може бути таким: кукурудзяна дерть грубого помолу – 20 г, пшенична дерть – 6 г, ячмінна дерть – 10 г, вівсяна дерть – 10 г, просо – 6 г, макуха, висівки пшеничні – 2 г, варена картопля – 25 г, сирі коренеплоди або трава – 20 г, кормова черепашка або крейда – 4 г, сіль – 0,15 г, кормові дріжджі – 2 г, корми тваринного походження – 8 г.
Розведення
Розведення бійцевих бентамок справа цікава, а при плановому комерційному підході ще й вигідна. З цим завданням може впоратися будь-який досвідчений птахівник.
Для успішного розведення слід купити якісне породисте поголів’я, щоб сформувати батьківське стадо. Якщо метою розведення є отримання молодняку для декоративних цілей, відбір можна вести, орієнтуючись лише на зовнішні характеристики. Але якщо майбутній молодняк братиме участь у півнячих боях, то особливу увагу слід приділяти темпераменту купленої птиці та її статурі. У випадку розведення нанкін-шамо зі спортивною метою, рекомендується купувати нащадків переможців (або самих переможців) раніше проведених півнячих боїв.
Для формування батьківського стада беруть півнів віком від 10 місяців до одного року та курей не молодше 7 місяців і не старше 1,5 року. Для отримання якісного молодняку батьківське стадо використовують не більше двох сезонів. Кури старшого віку також дають життєздатне потомство, але в них значно знижується несучість і частка запліднених інкубаційних яєць.
У репродуктивному стаді на одного півня має припадати 8–10 курок. При більшій кількості самок півень може не встигати запліднити їх всіх. При більшій кількості півнів у стаді будуть постійні бійки між ними за право володіння гаремом. Бійцевих бентамок рекомендується утримувати окремими групами, у кожній з яких буде лише один півень та кілька курей. Такий склад групи запобігатиме бійкам у батьківському стаді.
Бійцеві бентамки мають добре розвинений батьківський інстинкт і несуться у гнізда. Тому в курнику має бути достатня кількість гніздових ящиків. Оскільки в період активної яйцекладки кожна курка несеться через день, то кількість гнізд має бути не меншою, ніж половина чисельності несучок у курнику.
У цих же гніздах кури висиджуватимуть курчат. Переносити квочку в інше місце не можна. Нанкін-шамо мають виражений інстинкт насиджування і можуть самостійно виводити пташенят. Насиджування триває 21 день. Виводимість яєць при сприятливих умовах досягає 85–90%. Курчата виводяться міцними і вже через дві-три доби можуть слідувати за матір’ю. Молняк, що вилупився, вимагає дбайливого догляду і уваги з боку господарів.
Вирощування курчат
Дуже важливо дотримуватись оптимального температурного режиму під час вирощування. Оскільки у курчат не зовсім сформована власна система терморегуляції, то вони дуже чутливі до холоду та перепадів температури. Якщо немає квочки, то в перші тижні знадобиться лампа чи брудер. Температура під лампою у перші 10 днів життя курчат має бути близько +35оС, а у приміщенні +27…+28оС. Потім її слід поступово знижувати так, щоб до двомісячного віку довести до +20…+22оС.
Як і для курчат інших порід, пташенятам японських бійцевих бентамок не буде зайвим профілактичне випоювання таких ветеринарних препаратів як 5% розчин глюкози, «Енрофлоксацин», «Чиктонік», «Толкокс» або аналогічних, за стандартною схемою.
Випаювання 5% розчину глюкози надасть пташенятам сил і прискорить процес розсмоктування залишкового жовтка. Глюкозу достатньо дати один раз у перші години життя пташеняти.
У перші три дні життя курчатам бентамки нанкін-шамо до питної води потрібно додати препарат «Енрофлоксацин 10%» (або «Байтрил», або «Норофлокс 10%») з розрахунку 0,5 мл на 1 літр води.
З четвертого дня життя пташенят і до сьомого включно додаємо їм у питну воду аскорбінову кислоту (1 грам речовини на 1 літр води). Це допоможе підняти загальний тонус організму та сприятиме зміцненню імунітету.
З сьомого по дванадцятий день у питну воду пташенятам треба додавати вітамінний препарат «Чиктонік» або «Вітатонік» (з розрахунку 1 мл засобу на 1 літр води). Вони стимулюють обмінні процеси та є джерелом необхідних у цьому віці амінокислот.
З чотирнадцятого по шістнадцятий день настає час для профілактики кокцидіозу. У питну воду додають препарат «Байкокс 2,5%» або «Толкокс 2,5%» (з розрахунку 1 мл засобу на 1 літр води) протягом трьох днів.
Годівлю краще розпочати з дрібного стартового комбікорму, пізніше поступово вводять зелень та подрібнене зерно.
Чисельність та поширення
Сьогодні чисельність бійцевих бентамок значно варіюється в різних країнах. У Японії й Індонезії порода залишається досить популярною та налічує десятки тисяч чистопородних особин. В Україні та країнах Східної Європи їхня чисельність порівняно невелика, але інтерес до породи зростає. В Україні їх можна вільно купити у птахівників-заводчиків породи і на сайтах оголошеннь.
Бійцеві бентамки – справжня екзотична прикраса садиби та важливий елемент культурної спадщини. Унікальний зовнішній вигляд нанкін-шамо, активний характер і цікава історія роблять породу затребуваною серед птахівників усього світу. Якщо ви шукаєте породу з яскравою індивідуальністю, бійцеві бентамки стануть відмінним вибором.
Успішного вам птахівництва!
Віталій Чугуєвець.
Поділитись в соцмережах:
