Вирішивши завести одну-дві бджолосім’ї «для себе», через деякий час практично кожен бджоляр-аматор починає замислюватися про розширення пасіки та виробництво продуктів бджільництва на продаж. Але скільки грошей може принести такий бізнес? І чи реально зробити його основним джерелом доходів для своєї родини? Відповідям на такі запитання і присвячено нашу статтю.
В ідеалі кожна людина має займатися своєю справою. Тією діяльністю, до якої вона має внутрішню схильність, тією, яка приносить задоволення, дає внутрішню енергію і надихає. Тут мимоволі згадується «теорія спорідненої праці» Г. С. Сковороди та численні поради сучасних психологів, що підтверджують цю думку. Кожна людина має свої індивідуальні схильності у виборі улюбленої справи. Одним із варіантів такої надихаючої діяльності може бути бджільництво. Галузь давня, дуже цікава, яка дає один із найсмачніших натуральних продуктів харчування. Але хоч би яким було покликання в людини, а сучасний капіталістичний стиль економіки вимагає прямого фінансового результату від будь-якого роду діяльності. Не стало винятком і бджільництво.
Чим би не займалася людина, вона має свої неминучі витрати, які потрібно закривати тільки грошима. У зв’язку з цим постає цілком конкретне питання: пасіка якого розміру зможе забезпечити той рівень доходів, за якого можна було б нормально жити і не мати необхідності заробляти ще чимось іншим? Зрозуміло, що витрати у всіх людей різні. Тому і розмір пасіки для життєзабезпечення буде потрібен різний.
Для орієнтиру спочатку порахуємо, скільки грошей потрібно вкласти, щоб створити пасіку, а потім – який дохід від неї можна отримати і яка кількість вуликів може дати мінімальну заробітну плату та можливість постійно сплачувати щомісячний пенсійний внесок для накопичення трудового стажу. Розрахунки проводимо у 2025 році, в економічних умовах, що склалися в Україні.
Пасіка може давати кілька видів продукції: мед, віск, пилок, прополіс, маточне молочко, трутневий гомогенат, бджолину отруту, бджолиний підмор, живих бджіл для апітерапії та послуги з оздоровлення людей за допомогою лежання на вуликах із бджолосім’ями у спеціально обладнаних апі-будиночках. З тим, як збільшити дохід від пасіки шляхом розширення асортименту продукції, можна докладно ознайомитися в цій статті. Для розрахунку прибутковості ми зараз не братимемо максимально можливий рівень прибутку від усіх перерахованих видів продукції, щоб не формувати завищених очікувань. Адже більшість бджолярів продають лише мед.
Для отримання реалістичного результату візьмемо дохід тільки від виробленого меду, проданого оптом (те, що можна отримати майже гарантовано).
Мед можна продавати і вроздріб: роздрібна ціна в кілька разів (у 3–4 рази) вища оптової, і у разі успіху виробництво матиме набагато більшу рентабельність. Але продаж уроздріб значно складніший за оптовий, обсяги реалізації заздалегідь спрогнозувати майже неможливо, а крім того, таким чином можна продати лише обмежену кількість отриманої продукції. З такими неточностями і безліччю різного роду «якщо» щось порахувати хоч на скільки-небудь достовірно, швидше за все, не вийде. Тому орієнтуватимемося на гарантований збут будь-якого обсягу та на середню оптову ціну. Хоча й оптові ціни теж не завжди стабільні і можуть значно коливатися в залежності від сезону та кількості меду, який пропонують пасічники.
Медова продуктивність пасіки може бути різною. Вона може помітно змінюватися в залежності від багатьох об’єктивних та суб’єктивних факторів: клімату та погоди, досвіду та віку бджоляра, його стану здоров’я, світогляду, переваг та особливостей характеру, породи бджіл, технології утримання та використання (кочове або стаціонарне), системи вуликів (лежаки, багатокорпусні, альпійські та ін.).
Для розрахунків припустимо, що пасіка стаціонарна, розташована в регіоні із середньою за силою змішаною кормовою базою (комбінація дикорослих та культурних медоносів), а використовувана система вуликів – великі лежаки на стандартну даданівську рамку. За такої технології від однієї сім’ї можна отримати від 20 до 30 кг товарного меду.
Якщо пасіку розглядати не лише як захоплююче хобі, а й як основну діяльність, як спосіб заробити на життя, то обов’язково потрібен масштаб. З п’ятьма чи десятьма бджолосім’ями багато не заробиш. Крім того, окупність такого дорогого обладнання, як медогонка, стіл для розпечатування рамок, воскотопка, апіліфт та інше, на маленькій пасіці є дуже тривалою. Тому, що більше пасіка, то швидше окупаються вкладені у її оснащення гроші.
Для простоти розрахунків візьмемо 100 сімей. А маючи цифри по ста сім’ях, результат можна легко масштабувати на будь-який інший розмір пасіки.
Як і в будь-якому іншому виробництві, у пасіку спочатку треба вкласти. Все обладнання краще купувати нове. За умови дбайливої експлуатації, воно тривалий час не вимагатиме ремонтів (а отже, і додаткових витрат) і не нестиме ризику зараження бджіл небезпечними інфекційними хворобами (гнилець, нозематоз, аскофероз та інші).
Насамперед для створення пасіки будуть потрібні вулики. Один новий дерев’яний вулик у зборі коштуватиме приблизно 1500 грн. Його потрібно обладнати льотковим загороджувачем, зовні прогрунтувати оліфою та пофарбувати фарбою, що також вимагатиме витрат у межах 50 грн на кожен. 1500+50=1550 грн за 1 вулик. Разом 1550Х100 = 155000 грн – витрати на придбання 100 вуликів.
Придбані вулики треба заселити бджолами. Найбільш раціональний спосіб це здійснити – купити чотирирамкові бджолопакети у першій декаді травня. Це найбільш вигідно, бо бджолопакет коштує відносно недорого і в той же час має потенціал розвинутися у повноцінну бджолину сім’ю до початку головного медозбору (липень), заготувати собі корм на зиму, дати товарну продукцію та піти у зимівлю сильною сім’єю.
Один бджолопакет коштує приблизно 1100–1700 грн. Додамо до цієї цифри вартість тари та доставки і отримаємо середню ціну приблизно по 1500 грн за одиницю. 1500Х100=150000 грн – вартість 100 бджолопакетів.
Для роботи бджіл обов’язково знадобляться рамки, дріт та вощина. Для укомплектування однієї сім’ї потрібно близько 24–30 рамок. Один дерев’яний каркас із самостійно натягнутим дротом коштує близько 10–12 грн. 12Х30 = 360 грн – вартість комплекту рамок на 1 вулик. Разом 360Х100 = 36000 грн – вартість рамок для 100 сімей.
Збиті дерев’яні рамки з натягнутим дротом потрібно навощити. Для 3000 рамок потрібно 3000 листів вощини. 13 листів важать близько 1 кг, отже, 3000 листів важитимуть близько 231 кг (3000:13=230,8). Ціна вощини на сьогоднішній день становить 300 грн/кг. 231 кгХ300 грн = 69300 грн – вартість вощини на 3000 рамок. З урахуванням доставки цю суму можна округлити до 70 000 грн.
Для зимівлі бджолам краще залишати достатню кількість якісного меду, щоб не годувати їх цукром. Але якщо плануєте годувати бджіл перед зимівлею, то для цього і для весняної стимуляції раннього розвитку потрібно близько 10 кг цукру на 1 сім’ю на рік. Для 100 сімей потрібно мати 100Х10 = 1000 кг цукру. 1000 кг Х 30 грн/кг = 30 000 грн – витрати на придбання річного запасу цукру.
Для відкачування меду необхідна медогонка. Для обслуговування 100 сімей достатньо однієї ручної чотирирамкової або шестирамкової медогонки. Шестирамкова медогонка дозволяє відкачувати мед швидше, але її вартість у 2–3 рази більша (від 10000 грн), ніж чотирирамкової. Дуже важливий матеріал, з якого зроблена медогонка. Краще купувати медогонку, виготовлену з нержавіючої сталі. Оцинкована медогонка не годиться для великої пасіки, оскільки при тривалому використанні (протягом 5–7 днів поспіль) без миття і просушування її матеріал починає реагувати з медом і продукт набуває ледь вловимого металевого присмаку. Вартість чотирирамкової медогонки з нержавіючої сталі близько 5000 грн.
Для зручності роботи з рамками під час відкачування меду потрібен спеціальний стіл для розпечатки рамок та електричний ніж. Стіл можна купити за 5000 грн, а ніж – за 1200 грн. Кращий матеріал для столу та ножа теж нержавіюча сталь.
Для проціджування меду, що зливається з медогонки, потрібні кілька спеціальних фільтрів для меду. Ціна одного фільтра із подвійним ситом близько 600 грн. 600 грн Х 4 шт = 2400 грн. Кращий матеріал – нержавіюча сталь.
Для збирання та зберігання готової товарної продукції потрібна надійна тара. Для торгівлі оптом найкращою тарою є металеві емальовані бочки з кришками та обтискними хомутами об’ємом по 200 літрів. Оптові покупці не в захваті від дрібної «різношерстої» тари, яку вони в процесі транспортування часто ламають та повертають не всю і не завжди ту, яку взяли під час закупівлі. Велика вага двохсотлітрових бочок не є проблемою, оскільки закупники мають спеціальні візки-маніпулятори, якими вони завантажують бочки з медом у кузов своєї машини. Таких бочок для зберігання меду від 100 сімей потрібно близько 10 штук (30 літрів множимо на 100 сімей та ділимо на місткість бочки – 300 кг). Ціна однієї бочки від 600 грн до 2000 грн. Для розрахунків візьмемо ціну 1000 грн. Отримуємо 1000Х10 = 10000 грн.
Для роботи на пасіці і особливо для відкачування меду дуже зручно використовувати легкий розбірний намет. Найдешевший намет прийнятної якості коштує близько 2000 грн.
Для переміщення вуликів по території пасіки, їх завантаження та розвантаження, перевезення в зимівник та з нього, дуже бажано мати спеціальний візок з лебідкою – апіліфт. Такий пристрій спростить важку роботу, заощадить час, гроші (не потрібно нікого просити допомогти) і збереже здоров’я бджоляра. Його вартість від 4800 грн до 10000 грн. Для розрахунку візьмемо середню вартість 7000 грн.
Для перетопки воску потрібна сонячна воскотопка. Стандартна (на дві рамки) коштує від 2200 грн до 3600 грн. Для розрахунку візьмемо 2900 грн. Але для пасіки зі 100 сімей однієї воскотопки буде недостатньо. Для своєчасної перетопки такої кількості забрусу під час відкачування меду потрібно, щоб працювало щонайменше п’ять таких сонячних воскотопок. Тому на їх придбання потрібно 2900Х5=14500 грн.
Для збереження здоров’я бджолиних сімей необхідне профілактичне ветеринарне обслуговування. Його вартість може бути різною у кожного бджоляра залежно від епізоотичної обстановки в конкретному регіоні. Але якщо брати лише необхідний мінімум – обробку проти кліща варроа, то на 100 сімей на одну обробку «Біпіном» потрібно приблизно 200 грн. Якісні смужки (наприклад, «Байварол») обійдуться ще по 150 грн на 1 вулик. Тобто на 100 сімей буде потрібно 150Х100 = 15000 грн. Для зручності обробки добре мати димову гармату. Її ціна від 1900 грн до 2250 грн.
Крім того, потрібно ще багато важливих дрібниць, без яких не обійтися: періодична закупівля маток, підставки під вулики, холстики, утеплювальні подушки, заставні дошки, стамески, ножі, плоскогубці, рукавички, димар, захисна сітка, спецодяг, однорамкові ізолятори для підсадки або ізоляції маток, годівниці, поїлки, ганемановські решітки і багато іншого. Все це теж потребує витрат на рівні приблизно 15–20% від вартості основного обладнання та вартості самих бджіл.
Підсумовуючи, отримаємо суму близько 573 920 грн. Вклавши таку суму, ми можемо розраховувати приблизно на 3000 кг меду за сезон. Оптова ціна меду на даний момент складає 63–64 грн/кг.
Виручка від оптового продажу меду за рік складе 3000Х64=192000 грн. Тобто, вкладені кошти окупляться приблизно за три сезони продуктивної роботи (573920:192000=2,98).
Скільки ж бджолосімей потрібно мати, щоб заробити собі мінімальну зарплату? На сьогоднішній день мінімальна заробітна плата в Україні з урахуванням усіх відрахувань становить близько 74000 на рік. Крім цього, щоб вносити щомісячні відрахування до пенсійного фонду для накопичення трудового стажу, потрібно заробити ще 1760 грн на місяць, що становить 1760Х12=21120 грн на рік. Тож загалом за сезон потрібно заробити 74 000 +21 120 = 95 120 грн.
За умови, що пасіка вже є і дає товарну продукцію, таку суму можна заробити, продаючи оптом 1486 кг меду за сезон (95120:64 = 1486). Якщо одна сім’я дасть 30 кг меду за сезон, то потрібно утримувати не менше 50 сильних продуктивних сімей (1486:30 = 49,5). А враховуючи, що на обслуговування навіть уже створеної пасіки потрібні гроші, то для самозабезпечення кількість вуликів слід збільшити ще відсотків на 20, тобто до 60 бджолосімей.
Ось така пасічна економіка. Надприбутків, як бачимо, немає, але жити, займаючись улюбленою справою, цілком можливо.
Успішного вам бджільництва!
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
