Музика для тварин? Так – вже доведено, що її використання позитивно впливає на продуктивність. Ми підготували огляд методу для фермерів, зооінженерів та власників господарств, які хотіли б застосувати його в себе на фермі.
Існує кілька способів збільшення продуктивності сільськогосподарських тварин. Серед насправді ефективних та найбільш використовуваних – покращення генетики (селекція, схрещування, виведення нових порід), поліпшення годівлі, створення найбльш комфортних умов утримання та різні удосконалення технологічних процесів (кратність доїння, режим дня на фермі, вік першого парування, тривалість продуктивного використання, вік відлучки і т. ін.). Використання мелодій можна віднести до засобів, що істотно покращують умови утримання поголів’я.
Музика – один з найдоступніших, безпечних і відносно дешевих способів зробити оточуюче середовище продуктивних тварин більш комфортним і цим сприятливо вплинути на деякі важливі біохімічні процеси, що постійно відбуваються в організмі (докладно ці процеси будуть описані далі.) Застосування музики не потребує складних механізмів, дорогих ліків, не збільшує біологічний ризик і тому може бути легко інтегровано у звичайні, майже будь-які агротехнологічні цикли.
Ефективність музичного впливу залежить від жанру музичних творів, гучності іх програвання, часу та тривалості використання мелодій, а також від виду та фізіологічного стану самих тварин. У цій статті ми розглянемо достовірні дані з наукової літератури, практичні результати від застосування музики на товарних фермах та конкретні схеми застосування мелодій для різних видів тварин з різною цільовою продуктивністю (молочне скотарство, птахівництво, свинарство).
Як саме і чому працює музика?
Звук – це механічні коливання повітря, що потрапляють у зовнішнє вухо і перетворюється на нервовий сигнал. Цей сигнал йде нервовими слуховими шляхами в кору і в підкіркові структури, де впливає на системами, які керують емоціями, вегетативною регуляцією та гормонами.
Докладніше ланцюжок впливу музики виглядає так. Хвилі звуку потрапляють у зовнішнє вухо, на барабанну перетинку, а з неї на ланцюжок слухових кісточок і в равлика (внутрішнє вухо). У равлику коливання перетворюються на електричні імпульси (хвилі потенціалів волоскових клітин). Нервові імпульси по слуховому нерву йдуть до кохлеарних ядр мозку, а звідти у внутрішні структури, таламус та слухову кору. Паралельно імпульси йдуть у лімбічну систему (мигдалина, гіпокамп) та в гіпоталамус – звідси і «включаються» гормональні та вегетативні реакції.
Якщо звук м’який, рівний, передбачуваний, мигдалина не «тривожиться», її активність зменшується, що знижує вхідні сигнали тривоги в гіпоталамус.
Якщо звук агресивний, гучний, непередбачуваний, мигдалина активується, посилаючи сигнали тривоги в гіпоталамус, а він, своєю чергою, активує весь механізм тривоги в організмі (гіпоталамус – гіпофіз – надниркові залози).
Таким чином, під час звучання та деякий час після нього музика впливає на центральну нервову систему тварини та вегетативну регуляцію організму. Слухові зони кори мозку та підкіркові структури (лімбічна система, гіпоталамус) змінюють тонус симпато-парасимпатичної системи та гормональний фон (рівень кортизолу, катехоламінів, дофаміну та ін.).
Класична музика з певними характеристиками (повільний або помірний темп, плавна динаміка, відсутність різких стрибків) викликає зниження активності симпатичної системи та збільшення парасимпатичного тонусу, зменшує рівень стресових гормонів та одночасно посилює активність систем, що відповідають за апетит та відновлення тканин. Під впливом цих реакцій тварина відчуває задоволення, а неминучі стрес-фактори сприймаються значно слабше. В результаті покращується апетит, нормалізується метаболізм та поведінкова стабільність. Все це й дає приріст цільової продуктивності.
Метаболічні ефекти від позитивного впливу «правильної» музики, загальні для всіх видів:
- Зниження рівня гормонів стресу та тривоги прискорює розщеплення складних вуглеводів та перетворення їх у глікоген, зменшує катаболізм власного тканинного білка. Катаболізм – це процес розщеплення складних речовин в організмі на простіші, що супроводжується виділенням енергії. Це частина загального процесу обміну речовин – такий «руйнівний» метаболізм, на відміну від анаболізму, який означає будівництво та зростання. За низького кортизолу активізуються процеси відновлення та нарощування м’язової тканини. Зниження хронічного стресу підвищує ефективність імунної відповіді – формується краща та швидша реакція на вакцини, спостерігається зменшення захворюваності, повне пригнічення умовно-патогенної мікрофлори.
- Поліпшення апетиту та активізація травлення призводить до підвищення споживання кормів і поліпшення їх засвоєння (через активну секрецію ферментів та посилення моторики шлунка й кишечника).
- Поліпшення нічного сну та денного відпочинку оптимізує вироблення мелатоніну та соматотрофного гормону, що гормонально стимулює ріст та відновлення тканин. В результаті молодняк швидше росте й відгодовується, а корми використовуються ефективніше і адресніше – саме на набір живої маси.
Підсумок для продуктивності
Збільшення продуктивності та життєздатності досягається через комбінацію: підвищення споживання корму або покращення його засвоєння, зміна гормонального фону, зниження витрати енергії на стрес-реакції, покращення імунітету, зменшення смертності та випадків хвороб.
На практиці це проявляється більшим середньодобовим приростом маси, зниженням коефіцієнта конверсії корму, підвищенням надоїв і несучості, зниженням частоти випадків загибелі та виникнення хвороб.
Крім того, музика слугує формою сенсорного збагачення: вона компенсує монотонність обстановки приміщень, знижує агресію та бажання конкурувати, особливо це помітно за високої щільності розміщення поголів’я.
Якого результату можна очікувати на практиці (конкретні цифри)?
Численні експерименти, написані на їх основі наукові праці та практичний досвід господарств доводять, що результат від застосування музики є, але він варіабельний і залежить від жанру, гучності, тривалості програвання і контексту умов утримання.
Окрім універсальної дії, музика має і специфічний вплив на кожен вид продуктивних тварин.
Дійні корови
У корів класична музика, що відтворюється спокійно та передбачувано, знижує тривожність, бо мигдалеподібне тіло мозку та гіпоталамус не «включають» реакцію тривоги. При стимуляції дійок у доїльному процесі під музику краще виділяється окситоцин. Окситоцин викликає скорочення міоепітеліальних клітин альвеол молочної залози, в результаті чого молоко викидається активніше. Практично це дає більш повну молоковіддачу та зменшення часу доїння.
В експериментах з порівнянням жанрів музики, яку використовували в доїльному залі, було встановлено, що програвання класичної музики (повільний темп із плавними переходами) в період доїння призводить до збільшення об’єму видоєного молока приблизно на 0,5 кг за одне доїння від однієї корови в порівнянні з відсутністю музики і на 0,2–0,5 кг у порівнянні з іншими жанрами (кантрі, рок, латиноамериканська). А от ліричних вокальних (з голосом) композицій із сильними динамічними стрибками у доїльному залі краще уникати.
Бройлери (та інша птиця)
У птиці спокійне музичне тло знижує рівень кортикостерону, що зменшує катаболізм і покращує анаболізм. Анаболізм – це сукупність хімічних процесів, направлених на утворення високомолекулярних сполук в організмі. В результаті збільшується приріст м’язової маси, а в організмі несучок з’являється більше ресурсів для яйцекладки.
В умовах високої щільності посадки курчат ефект особливо помітний: музика частково компенсує негативний вплив скупченості та зменшує смертність у стресових групах на 15–25%. Поліпшення господарсько важливих показників знаходиться в діапазоні 3–8% за середньодобовим приростом, та 3–6% – за конверсією корму, залежно від умов утримання та якості кормів.
Кури-несучки
Найбільш широко для підвищення несучості курей музика застосовується в Китаї. Досвід китайської птахоферми «Xiandao green-shell» засвідчив, що інструментальна музика підвищує яєчну продуктивність до 5% (у порівнянні зі звичайним шумом ферми) і покращує показники якості яєць (підвищує концентрацію поживних та біологічно цінних речовин, збільшує товщину шкаралупи). У ряді досліджень розмір збільшення несучості варіював, але вплив використання музики залишався однозначно позитивним.
Поросята
Відлучення і пересадка завжди викликають у поросят значне підвищення рівня кортизолу та адреналіну. Плавна музика в цей період знижує реакцію мигдалини та полегшує адаптацію, зменшуючи викиди гормонів стресу. Це зменшує втрату ваги від стресу на 8–12%. Через парасимпатичний тонус та дофамінову систему музика покращує апетит, завдяки чому час перебування поголів’я біля годівниць збільшується на 10–15%. Одночасно з цим парасимпатичні впливи через блукаючий нерв покращують секрецію травних ферментів, кровопостачання кишечника та кишкову моторику, що сприяє кращому перетравленню та засвоєнню поживних речовин корму. У спокійному стані збільшується фонова секреція анаболічних гормонів (включно з гормоном росту у молодняка) та чутливість до інсуліну, що покращує синтез білка та зростання тканин. В результаті тварини швидше набирають вагу і досягають забійних кондицій на 1–1,5 тижні раніше.
Який жанр краще?
Різна за жанром музика впливає на сільськогосподарських тварин не однаково. Спокійні класичні мелодії знижують виділення гормонів стресу (адреналіну та кортизолу), посилюють вироблення серотоніну та ендорфінів, стабілізують дихання та серцевий ритм, покращують травлення та засвоюваність корму, тварини довше лежать та краще відпочивають.
Повільний джаз, блюз, звучання саксофону схожі за дією на класику: нервова система заспокоюється, тварини стають менш полохливими, у птиці зменшується смертність, вона краще поїдає корм, в неї збільшується несучість.
Народна, кантрі, фолк, спокійна естрадна музика без різких звуків ударних інструментів та вигуків, у середньому темпі створює «фон спокійної ферми», часто діє як «музичне маскування» та заглушує небажані шуми. Тварини менше реагують на зовнішні подразники: гуркіт, крики, ляскання.
Різка, швидка та гучна музика, навпаки, підвищує збудження та знижує продуктивність. Такий темп звучання сприймається нервовою системою як сигнал небезпеки: стає вищим рівень кортизолу, зростає пульс і прискорюється дихання, виникає занепокоєння, збільшується рухова активність і ризик травматизму.
Природні звуки (тихий дощ без грози, легке дзюрчання річки, спів птахів) особливо помітного позитивного впливу завдають у яєчному птахівництві та свинарстві.
Огляд наукової літератури та практичних результатів ферм дозволяють зробити висновок, що оптимальними жанрами є класика, спокійна інструментальна музика та природні звуки. А ось швидкий та агресивний репертуар (рок, гучний поп, метал) викликає лише підвищене збудження та може давати протилежний результат – знижувати цільову продуктивність на 3–15%.
Вплив темпу музики
Організм тварини мимоволі синхронізується із швидкістю музики, тому темп – дуже важлива характеристика. Оптимальний темп мелодій для ферми становить ≈ 60–80 ударів на хвилину (подібно до спокійного серцевого ритму людини).
Музика з темпом 100+ стимулює активність і може бути корисною при дозованому застосуванні для посилення апетиту (у ранкові години) або у парувальний період для батьківського стада.
Постійна фонова музика зі швидким темпом не підходить для свинарських приміщень, оскільки стимулює молодняк на відгодівлі більше рухатися і через це витрачати енергію. Крім того, від такої музики виникає більше конфліктів серед поголів’я та посилюється конкуренція, а внутрішньогрупова ієрархія стає більш очевидною.
У курей та курчат музика зі швидким темпом може збільшувати ризик виникнення канібалізму.
Гучність
Особливості впливу музичних творів залежать ще й від гучності. Постійна надмірна гучність, або миттєві короткі звукові сплески більше 85–90 dB викликають стрес у поголів’я і негативно впливають на рівень продуктивності.
Рівень постійного виробничого шуму в тваринництві зазвичай становить близько 40–60 dB. Тому для продуктивних тварин рекомендується відтворювати музику з гучністю в межах 45–65 dB (це гучність голосу при спокійній розмові). Така гучність вже перебиватиме звичайний шум, не гублячись у ньому, але ще не створюватиме негативного звукового тиску. Перевищення гучності 75–85 dB вкрай небажане, оскільки таке звучання може спричинити хронічний стрес. Для курчат і несучок поріг стресової дії музики ще нижче: 70 dB.
Дуже гучна музика чи різкі звуки, незалежно від жанру, сприймаються як стрес-фактор, викликають хронічне збудження, погіршують сон та травлення, знижують продуктивність на 5–15%. Регулярне прослуховування надмірно гучної музики провокує підвищення сприйнятливості до хвороб.
Повної тиші теж краще уникати: у ній будь-який несподіваний різкий звук (скрип дверей, машина, що проїжджає поблизу, вигуки персоналу тощо) сприймається набагато сильніше. У тиші тварини стають полохливими, їхня нервова система працює в режимі «насторожі». Саме тому у багатьох країнах використовують фонові мелодії, щоб оптимізувати звукове середовище ферми.
Яку саме музику можна програвати? Приклади мелодій
Найкращими варіантами для товарної ферми будуть такі твори:
- Й. С. Бах – «Air» із сюїти №3 (повільна інструментальна версія).
- В. А. Моцарт – повільні частини (Adagio) з дивертисментів, повільні сонати.
- К. Дебюссі – «Claire de Lune».
- Фредерік Шопен – майже всі повільні ноктюрни, без різких динамік.
- Інструментальні плейлисти «Аmbient», «Сlassical relax» або набір індійських раг. Особливо ефективним виявилося використання раг для бройлерів (ряди «Khamaj», «Yaman» та ін.).
Коли та як надовго включати музику?
Ефект від прослуховування мелодій залежить від часу та тривалості впливу. Найкращі результати музика дає при періодичному використанні з регулярним, передбачуваним графіком. При постійному цілодобовому звучанні її вплив слабшає, тварини звикають і організм менше відгукується на мелодії.
Різні види тварин по-різному відгукуються музику і тому графік її включення для птиці, великої рогатої худоби, свиней відрізняється.
Молочна ферма
Програвати класичну чи сучасну спокійну інструментальну музику рекомендується лише під час доїння. У доїльному залі її потрібно включати за 10–15 хвилин до початку доїння і продовжувати до закінчення. Збільшення розміру надою (+0,3–0,5 кг з корови за раз) зафіксовано при програванні музики протягом всієї доїльної сесії (плейлист на 2–3 години або набір композицій, що повторюється).
Окрім звичайного позитивного впливу, звучання музики згодом стає ще одним пусковим фактором для вмикання рефлексу молоковіддачі. Змінювати набір і порядок відтворення мелодій, що вже використовуються, вкрай небажано, оскільки тварини звикають до їх звучання, а будь-які зміни звичного ходу подій для корови є некомфортними. Включати музику коровам в інший час (крім доїння) не доцільно, оскільки помітного впливу на розмір надою це не справляє. Але тихе музичне тло в стійлах протягом 2–4 годин на добу створює комфортну атмосферу в корівнику і налаштовує тварин поводитися спокійніше, бути менш агресивними.
Бройлери
Для збільшення м’ясної продуктивності бройлерів корисна періодична фонова музика у світлий час доби. Наприклад, 6–10 годин програвання на добу, розділені на блоки, що повторюються: вранці 2–4 години, в середині дня 2–4 години, у вечірній час 2–4 години. Перехід від звучання до паузи та навпаки доцільно здійснювати не різким відключенням або включенням, а попередньою плавною зміною гучності звучання.
На китайських бройлерних фермах музику включають протягом усього періоду зростання молодняку (42–52 дня). Це забезпечує збільшення середньодобового приросту маси та покращення імунних маркерів. Режим: безперервне тло у світлий час доби, з плавними переходами на короткі паузи; гучність 50–60 dB.
Несучки
Для несучок найкращою є повільна інструментальна музика в денний час і динамічніша в ранкові години перед годівлею. Оптимальний режим – 2 години вранці музика із середнім темпом, потім постійне тихе тло (повільна класика або звуки природи, або комбінація музики та звуків природи) протягом 6–8 годин без пауз.
Свині
Для батьківського стада у парувальний період краще застосовувати динамічну музику із середнім темпом та гучністю. У період спокою для кнурів та в період поросності свиноматок потрібні тихі, спокійні мелодії. Для підсисних свиноматок – тиха повільна класика. Для молодняку на відгодівлі доцільним є чергування коротких блоків (до 0,5 години) динамічної музики в ранкові години і тривалих блоків повільної класики в інший час світлового дня.
У період відлучення молодняку слід ставити ту саму мелодію, що звучала в підсисний період. Знайома мелодія знижує рівень стресу у поросят від відлучення та полегшує адаптацію до нових умов життя. Якщо у підсисний період музику не застосовували, то вводити її потрібно поступово, починаючи з дуже малої гучності, невеликими блоками по 15–20 хвилин вранці і ввечері. Тривалість звучання та гучність збільшують поступово, щодня на 10 хвилин та на 3–4 dB, доводячи до звичайного планового режиму.
Яке обладнання потрібне для програвання музики на фермі?
Для постійного використання музики на фермі необхідно мати деяке обладнання. Але потрібна не просто «абияка» колонка або магнітола, а відповідне обладнання, яке витримає всі несприятливі умови ферми (вологість, запиленість, температурні перепади і т. ін.) і працюватиме надійно. Надійність музичного обладнання дуже важлива, оскільки раптова відсутність звучання музики в очікуваний час теж є стресом для тварин, що звикли до неї.
Для звучання музики в тваринницькому приміщенні знадобляться медіаплеєр, підсилювач, надійні вологозахищені колонки промислового типу, кабелі, кріплення тощо. Розглянемо ці пристрої докладніше.
Програвач мелодій – пристрій, на якому відтворюватиметься музика. Ним може бути простий MP3-плеєр, смартфон, планшет із карткою пам’яті або USB-флешкою. У ньому можна налаштувати автоматичне відтворення мелодій за розкладом або вмикати та вимикати відтворення вручну. Краще відразу передбачити програму-таймер, щоб музика автоматично вмикалася та стихала за розкладом.
Підсилювач. Для забезпечення потрібної гучності буде потрібен підсилювач, особливо якщо колонок багато або приміщення велике. Хорошим вибором стане підсилювач класу D, потужністю приблизно 100–200 Вт. Потужність підсилювача треба підбирати залежно від потужності колонок та довжини кабелів. Вона має бути співмірною з потужністю динаміків або трохи більшою.
Медіаплеєр і підсилювач не обов’язково розташовувати у залі з тваринами. Доцільніше їх встановити у суміжній сухій, чистій кімнаті, куди тварини не мають доступу.
Колонки. Це, мабуть, найуразливіший елемент, тому до їхнього вибору доведеться підійти найбільш вимогливо. Колонки повинні підходити для «жорсткого» сільськогосподарського простору (коридори корівників, пташники, стійла, вигули і т. ін.), витримувати підвищену вологість, загазованість, вібрацію тощо. Їхній клас захисту повинен відповідати IP-54 і вище. Таке обладнання не важко знайти на сучасному ринку.
Приклади колонок для ферми:
JBL AW266 Outdoor Speaker – потужні, двосмугові, стійкі до різних погодних умов, добре підходять для стійл та великих приміщень.
Klipsch CA 650T Outdoor Speaker – дуже міцні, видають чистий звук, підходять для великих приміщень, де важлива якість музики.
Atlas SM52T Weather Resistant Speaker – компактні, з монтованим корпусом, їх можна поставити вздовж стін, вони стійкі до вологи та пилу.
IP66 Waterproof Horn Speaker + Class D Amplifier – «роговий» динамік з підсилювачем, клас захисту IP-66, дуже добре себе зарекомендував як обладнання для зовнішніх або запорошених зон.
JBL GSF3GN Ground Stake Outdoor Speaker – динаміки з ніжкою-пікою, які можна втикати в землю. Вони призначені для сміливих ландшафтних рішень, але їх можна розташувати і вздовж проходів у сараї біля стійл та на вигульних майданчиках.
Herdio 8, 600Вт Rock Speaker – звучать чисто, вони гучні, міцні та водостійкі.
Незважаючи на власну стійкість колонок до різних несприятливих факторів, будь-які колонки буде не зайвим захистити додатково. Що у безпечніших умовах вони працюватимуть, то довше прослужать. Для захисту колонок від дощу, снігу, механічних пошкоджень тваринами та технікою, забруднення кормами та гноєм їх рекомендується встановлювати під накриттям, у захисних кошиках, сітках чи кожухах із металу або міцного пластику.
Розміщення. Для великої рогатої худоби та свиней динаміки встановлюють по периметру приміщення на висоті 1,5–2,0 м, спрямовуючи звук вздовж стійл, але не прямо на тварин. Для птиці висота кріплення залежить від способу утримання.
Кабель. Для з’єднання усієї акустичної системи важливо підібрати якісні спеціальні кабелі (аудіокабелі, акустичні, силові), які витримують агресивні умови (волога, пил, механічна дія).
Крім того, будуть потрібні кронштейни, хомути, гачки, різні монтажні конструкції та інші «дрібнички», щоб надійно закріпити кабелі і колонки на стінах, балках та інших опорах.
Оскільки важливо не перевищувати безпечний для тварин рівень звуку, то після запуску системи варто використовувати шумомір, щоб періодично заміряти рівень децибел і переконуватися, що гучність в порядку.
Приклад потреби у звуковідтворювальному устаткуванні для корівника розміром 20 м на 40 м, з висотою стелі 3 м:
Медіаплеєр: простий MP3-плеєр або планшет із флешкою.
Підсилювач: клас D, потужністю 200 Вт.
Колонки: 4–6 штук (наприклад, дві Klipsch CA-650T + дві Atlas SM52T + дві JBL GSF3GN вздовж проходів).
Управління: таймер або реле, щоб музика сама включалася вранці, на доїння та ввечері – за розкладом.
Обслуговування обладнання
Профилактичне обслуговуваня відіграє ключову роль у стабільній роботі звукової системи на фермі. Динаміки та кабельні з’єднання необхідно перевіряти та очищати не рідше одного разу на три місяці.
Пил, аміачні пари і висока вологість поступово знижують якість звучання і можуть викликати спотворення звуку, що дратуватиме тварин. Акустичні пристрої, розташовані в корівниках, свинарниках чи птахівницьких приміщеннях, повинні витримувати миття, конденсат та перепади температури. Рекомендується періодично очищати поверхню динаміків, перевіряти герметичність корпусів та за потреби зміцнювати кріплення, щоб уникнути вібрацій.
Своєчасне обслуговування допомагає зберегти м’яке, чисте звучання та забезпечує стійкий позитивний ефект музичного середовища на тварин.
Вплив на персонал
Використовуючи музику на фермі, не варто забувати, що вона впливає не лише на тварин. Побічний вплив музики на персонал ферми часто виявляється не менш значущим. Спокійне музичне тло знижує рівень стресу у працівників, зменшує дратівливість і втому наприкінці робочої зміни. Помічено, що прослуховуючи спокійну фонову музику, співробітники рідше конфліктують між собою та підвищують голос на тварин. Персонал діє м’якше і акуратніше, а це безпосередньо відображається на тваринах під час доїння, годівлі та переміщення. Покращується концентрація уваги, що знижує ймовірність помилок під час роботи з обладнанням та тваринами. Таким чином, правильно підібрана музика створює більш сприятливий емоційний клімат у колективі та опосередковано підвищує продуктивність всього господарства.
Музичний супровід – це простий, відносно недорогий та потенційно ефективний інструмент підвищення продуктивності і створення комфортних умов життя для тварин. Однак не можна очікувати на якийсь гарантований ефект від використання музики. Він залежить від жанру, гучності, режиму відтворення, специфіки технологічних процесів та інших факторів. Перед впровадженням музичного впливу на великій фермі рекомендується спочатку спробувати його на невеликій групі тварин (наприклад, тільки в одному сараї), виміряти результати в кінці пробного періоду та у разі появи достатніх позитивних змін рівня продуктивності масштабувати на все господарство.
Успішного вам тваринництва!
Віталій Чугуєвець.
Поділитись в соцмережах:
