Станом на 6 грудня 2019-го найбільший валовий збір озимої пшениці (латиною: Triticum L.), яка є однією з зернових злакових культур, зареєстровано у Запорізькій області (2 275,1 тис. тонн), яка традиційно асоціюється з розвинутим металургійним сектором. У 2018-му році за валовим збором озимої пшениці лідирували Одеська (2 348,9 тис. тонн) та Харківська область (2 234,5 тис. тонн).
Парадоксально, але в Одеській області у 2019 році зафіксовано найменшу середню серед усіх регіонів врожайність з гектара на рівні 30,6 центнерів з гектара, у той час як лідер валу – Запорізька область є на передостанньому місці за показниками врожайності (34,3 центнери з гектара).
Чому в регіонах з найменшою врожайністю озимої пшениці нею засівають найбільші площі? Виходить так, що:
1) або товарним сільгоспвиробникам у регіонах, які є лідерами врожайності озимої пшениці, тобто у Хмельницькій (58,9 центнерів з гектара), Черкаській (58,0 центнерів з гектара) та Вінницькій областях (57,9 центнерів з гектара) вигідніше засівати землі сільськогосподарського призначення іншими культурами.
2) або товаровиробники, що спеціалізуються на озимій пшениці, не можуть сконцентрувати в обробітку достатньо площ у регіонах, де грунти дають найбільшу її врожайність.
Також не відомий процентний розподіл врожаю озимої пшениці на продовольчу, технічну, фуражну та насіннєву, відповідно до визначень, зроблених Законом України від 4 липня 2002 року № 37-IV “Про зерно та ринок зерна в Україні”.
Усього в 2019-му році обмолочено 27 593 тис. тонн озимої пшениці, що лише на +10,06% більше, ніж у 2018-му році. Посівні площі під озиму становили приблизно 6 794 тис. гектарів. Врожай ярої пшениці є значно меншим, лише 589,3 тис. тонн. Лідерство за обмолотом ярої пшениці належить Тернопільській (93,2 тис. тонн) та Львівській областям (80,2 тис. тонн), а середня врожайність є нижчою – від 21,3 центнерів з гектару у Донецькій області до 48,2 центнерів з гектару у Хмельницькій області.
Пшениця є профіцитним товаром балансу, після олії соняшникової та кукурудзи вона є третім товаром в експортній складовій зовнішньоторговельного балансу країни. Тобто майже весь зовнішній товарооборот припадає на експорт. Частка пшениці в експорті товарів з України становить близько 6,4%.
Декілька років поспіль підприємства – резиденти України експортують пшениці до Єгипту (2,4 млн. тонн), Індонезії (2,2 млн. тонн у 2016-му році), завантажуючи перевалку у чорноморських та меншою мірою азовських морських портах ДП “АМПУ” Міністерства інфраструктури України. Проте Україна займає такі високі позиції в експорті не тому, що має найбільші перехідні запаси пшениці, а тому що багато інших країн вкладаються у створення ланцюгів доданої вартості та експорт перехідних запасів борошна або навіть макаронних виробів.
Як бачимо з наступної таблиці, монетарна вартість експорту пшениці з України з року в рік переважно зростала:
Традиційно 80-90% усіх посівів озимої пшениці становить м’яка пшениця (латиною: Triticum aestivum L.), оскільки головний продукт її переробки – борошно робиться з м’яких сортів (до 20 білків, до 74% крохмалю, 2% жиру).
Проростання насіння – це продукт гідролізу крохмалю. У м’якій пшениці менше крохмалю – вуглеводу (-C6H10O5-)n –, і цей крохмаль у твердій формі. А соломина м’якої пшениці є меншою за розміром. Дослідники стверджують, що солодкий присмак добрим зернам пшениці дає мальтоза – продукт гідролізу крохмалю.
Таблиця. Додатки до ДСТУ 3768-2010.
М’яка пшениця (УКТ ЗЕД 1001 90 91 00).
Сорти м’якої пшениці поділяються на слабкі, середні та сильні.
Якщо вміст білку > 14%, вміст клейковини > 20% – це сильні сорти м’якої пшениці, що дають хліб високої якості (так звані покращувачі).
Якщо вміст білку 11- 14%, вміст клейковини 25-28% – це середні сорти м’якої пшениці, що дають хліб доброї якості.
Якщо вміст білку <11%, вміст клейковини <20% – це слабкі сорти м’якої пшениці.
А 10-20% усіх посівів припадає на тверду пшеницю (латиною: Triticum durum Desf.). ЗМІ повідомляли, що в Італії, Франції та Греції законами встановлено, що макарони можуть вироблятись лише з твердої пшениці (вироби з пшениці групи А вищого сорту).
Тверда пшениця (УКТ ЗЕД 1001 10 00). 
У будь-якому випадку пріоритетом державної аграрної політики повинне стати створення ланцюгів доданої вартості зерна та стимулювання платоспроможного попиту на перероблену продукцію, у т.ч. крупу, борошно та макаронні вироби, у тому числі використовуючи механізми, передбачені п. 3.1 статті Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV “Про державну підтримку сільського господарства України”.
Любич Андрій, голова ГО “Інститут фінансів та права”.
Поділитись в соцмережах:
