З початку 2024 року українські аграрії отримали 40,9 млрд грн банківських кредитів на розвиток господарств. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Можливістю отримати кредити на розвиток в нинішньому році скористалися вже 6360 агрогосподарств.

Із загальної суми коштів 16,6 млрд грн було видано за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9», учасниками якої стали 3725 господарств.

Найбільший обсяг кредитів за різними програмами отримали аграрії Київської області – 12,5 млрд грн. Фінансування тут надійшло для 590 підприємств.

Також чималі кредитні кошти було виділено сільгоспвиробникам ще ряду областей: Кіровоградської – 2,6 млрд грн для 786 підприємств, Тернопільської – 2,5 млрд грн для 252 агровиробників, Львівської – 2,4 млрд грн для 385 сільгосппідприємств, Дніпропетровської – 2,3 млрд грн для 465 господарств, Вінницької – 2,28 млрд грн для 613 підприємств, Полтавської – 2,1 млрд грн для 357 виробників, Одеської – 2 млрд грн для 504 господарств, Харківської – 1,7 млрд грн для 359 агровиробників.

За програмою «Доступні кредити 5-7-9» найбільше коштів також отримали підприємства Київської області: 2,1 млрд грн, які надійшли до 341 господарства.

Істотне фінансування за цією програмою спрямовано також для аграріїв таких областей: Кіровоградської – 1,7 млрд грн, які отримали 502 господарства, Вінницької – 1,5 млрд грн (382 підприємства), Харківської – 1,5 млрд грн (232 підприємства), Одеської – 1,2 млрд грн (325 підприємств), Волинської – 993 млн грн (206 підприємств), Дніпропетровської – 957,3 млн грн (227підприємств).

Як пояснили в Мінагрополітики, пільгове фінансування агровиробників за програмою «Доступні кредити 5-7-9» протягом 2024–2025 років здійснюється завдяки підтримці Світового банку в рамках «Екстреного проєкту надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)». Програма спрощує доступ мікро- та малого бізнесу до банківського кредитування. Аграрії можуть отримати кредит у розмірі до 90 млн грн під 5–9% річних, залежно від категорії кредиту та суб’єкта підприємництва.

Чотири міжнародні насіннєві компанії безкоштовно передадуть аграріям Одещини насіння бавовника для тестових посівів. Про це повідомив народний депутат України, заступник голови Комітету аграрної та земельної політики Верховної Ради Степан Чернявський у своєму блозі на AgroPolit.com.

Україна має гарні перспективи для відновлення вирощування бавовника в своїх південних регіонах. Однак донедавна аграрії не могли розпочати культивування рослини, необхідної для текстильної та військової промисловості, через деякі перепони. Зокрема, заважали особливості вітчизняного законодавства та брак насіння. Останніми днями все, нарешті, змінилося.

Так, 23 квітня Верховна Рада України в другому читанні прийняла закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовника в Україні». Документом запроваджено ряд важливих новацій, що відкривають бавовнику шлях до полів українських аграріїв.

Зокрема, як повідомили в Комітеті аграрної та земельної політики Верховної Ради, закон встановлює спрощену процедуру державної реєстрації сортів та державної реєстрації прав на сорти бавовника без проведення кваліфікаційної експертизи. Один із авторів законопроєкту Степан Чернявський пояснив, що це скорочує час на реєстрацію сорту культури з двох-п’яти років до одного місяця.

Введення в обіг насіння сортів бавовника та його використання тепер можливе без проведення сертифікації насіннєвого матеріалу.

Також скасовано заборону на реєстрацію генетично модифікованих сортів бавовнику.

Крім того, реєстрацію інтелектуальних прав на сорти бавовника підтверджуватиме відповідний патент, що посилить контроль за використанням сортів на ринку.

Спрощені процедури ввезення та обігу культури на території України діятимуть протягом всього часу воєнного стану та два роки після його закінчення.

Таким чином, завдяки змінам у законодавстві, аграрії отримали «зелене світло» для сівби бавовника вже нинішньої весни.

Але тут постає інше питання – де взяти посівний матеріал. Адже, хоча й існує два вітчизняних сорти, виведених спеціально для умов українського Півдня, дотепер ніхто не виробляв їх насіння в промислових масштабах. Це й зрозуміло, адже попиту на нього не було. Тому треба шукати насіння за кордоном і витрачати на нього чималі кошти.

На допомогу українським сільгоспвиробникам прийшли міжнародні насіннєві компанії: ТОВ «БАЄР Україна», ТОВ «БАСФ Україна», МейАгро ТухумСулук, Corteva Agriscence. Вони безкоштовно нададуть фермерам Одеської області 217,5 т насіння п’яти сортів бавовника.

Такої кількості вистачить, щоб засіяти тестові поля, де аграрії відпрацьовуватимуть технологію вирощування культури. Також вони зможуть побачити, як різні сорти почуватимуться в їхніх господарствах та вибрати ті, що виявляться найбільш придатними для умов України.

Крім того, передбачається, що виробники налагоджуватимуть внутрішню переробку врожаю та розрахують економічну складову нової справи для конкретних господарств.

Демонстраційні посіви використовуватимуть для навчання інших фермерів, які зацікавляться культурою. Для них організують відвідування таких полів та ознайомлення з особливостями технології вирощування бавовника.

Степан Чернявський переконаний, що перспективи вирощування культури в Україні не вичерпуються внутрішніми потребами нашої промисловості. Річна потреба українського ВПК в целюлозі для виготовлення пороху становить 10 тис. т. Такі обсяги можуть забезпечити 30 тис. га посівів бавовника без зрошення або вдвічі менші площі на поливі. Однак аграрії можуть збільшити посівні площі, якщо орієнтуватимуться також і на міжнародний ринок.

Народний депутат повідомив, що попит на целюлозу, яку отримують з культури, зараз перевищує пропозицію.

– Загалом же у світі існує дефіциту пороху на 20 років переробки бавовнику, – зазначив він. – Тобто ніша вирощування бавовника – золота жила для агросектору України.

А ще можна виробляти насіння, на яке також є попит за кордоном, та в якому, звісно ж, зростатиме й внутрішня потреба по мірі збільшення промислових посівів в нашій країні.

Степан Чернявський розповів про досвід аграріїв Республіки Узбекистан, де бавовник є традиційною культурою. Там на тонні його насіння заробляють від 700 до 1000 доларів США. Причому, затрати на гектар під час вирощування врожаю насіння бавовника практично такі ж, як і на гектар пшениці.

Отже, в поточному році українські фермери можуть отримати перший врожай бавовника. Всі передумови для цього вже є. І якщо результати вирощування на тестових полях виявляться позитивними, аграрна галузь країни отримає новий перспективний сектор, який слугуватиме як для підвищення доходів сільгоспвиробників, так і для зміцнення обороноздатності України.

Американські фермери випробовують цукор для передпосівної обробки насіння, але є й інші варіанти його використання.

Як ми вже писали, німецькі науковці проводять експерименти з одним із природних цукрів – дезокси-седогептулозою (7dSh). У боротьбі з бур’янами ця речовина, яка є продуктом життєдіяльності бактерії Synechococcus elongatus, виявилася не гіршою за гліфосат і водночас не шкідливою для довкілля. Тепер вчені намагаються розробити на її основі гербіцид, який було б зручно використовувати в умовах реальних аграрних підприємств.

Утім, звичайним фермерам 7dSh поки що нема, де взяти. Але в сільському господарстві можна використовувати й інші цукри, з яких найпоширенішим є звичайна сахароза (цукроза) – дисахарид, утворений з молекул глюкози й фруктози. До речовини, яка вже давно є невід’ємним інгредієнтом кондитерських виробів та різної консервації, яку додають для смаку до ліків і навіть ковбасних виробів, використовують для виробництва спирту тощо, пильно придивляються фермери, агрономи й виробники різних препаратів для аграрного сектору.

Власне, сахароза не є чимось чужим для представників флори – її синтез відбувається в клітинах всіх зелених рослин. Найбільше її утворюється в цукрових буряках і цукровій тростині, з яких цукор і виготовляють для харчової промисловості та інших галузей, в тому числі й для аграрного виробництва.

Зокрема, в сільському господарстві зараз широко використовують прилипачі – препарати, які змішують з інсектицидами, фунгіцидами, добривами для підживлень по листу, тощо. Вони не дають основному препарату стікати з рослин, чим продовжують його дію і, відповідно, підвищують ефективність. Прилипачі бувають різного походження, в тому числі – й на основі цукру. Простіше кажучи, це певним чином підготовлений цукровий сироп. Такі прилипачі випускають, зокрема, для застосування в органічному землеробстві, де не можна використовувати більшість агрохімікатів.

До речі, подібний прилипач можна зробити і в домашніх умовах. Його рецепт може бути корисним, насамперед, для городників чи любителів квітів, які мають у своєму розпорядженні невеличкі площі. Знайти у продажу потрібний фабричний препарат у дрібному упакуванні не завжди вдається, а цукор є на кожній кухні. Щоб зробити прилипач, достатньо розчинити 100 г цукру в 10 літрах води. Ось і все – можна змішувати з пестицидами чи добривами й обробляти рослини.

Але є й інші варіанти використання сахарози, які поки що не досить поширені, або й узагалі перебувають на стадії експериментів. Наприклад, на 32-й Національній конференції з no-till, яка відбулася в нинішньому році в США, один із фермерів поділився досвідом застосування звичайного харчового цукру для обробки насіння рослин перед сівбою.

Так, в одному з експериментів господар разом з насінням кукурудзи вносив у борозни сухий сипучий цукор. Виявилося, що рослини на такому полі краще розвивалися й дали прибавку до врожаю.

Інший фермер провів подібний експеримент з горохом, обробивши його насіння одночасно інокулянтом і цукровим сиропом. Таким посівним матеріалом він засіяв частину своїх площ. На решті поля було висіяне насіння, оброблене без використання цукру. За спостереженнями аграрія, з «підсолодженого» посівного матеріалу розвинулися більші за розміром рослини. Вони дали й кращий врожай, ніж вирощені за звичною технологією. Отримана прибавка продукції дозволила повністю компенсувати витрати на придбання цукру і дала додатковий прибуток.

Утім, американські фермери далеко не першими вирішили спробувати підвищити врожайність за допомогою сахарози. Набагато раніше почали з нею експериментувати наші вітчизняні дачники й городники. Вони використовують підсолоджену воду або й сухий цукор в якості підживлення для рослин. Ті, хто вже випробував такий прийом, стверджують, що речовина позитивно впливає на розвиток розсади різних культур та на кімнатні рослини.

Але, як то часто буває з народними способами, не перевіреними науково, точного рецепту такого домашнього препарату не існує. Щоб підживити розсаду, в одному з варіантів рекомендують додавати дві чайні ложки цукру на літр води. В іншому варіанті в літр води радять покласти одну-дві столові ложки цукру. Зрозуміло, що різниця в дозуванні досить суттєва. Тож, перш ніж почати користуватися будь-яким з них на всій розсаді, варто поекспериментувати на кількох рослинах.

Отриманим розчином поливають рослини один-два рази на місяць, замінивши на таке підживлення один стандартний полив звичайною водою.

Щоб підвищити ефективність описаного методу, деякі городники поєднують його з використанням мікробіологічних препаратів. Вважається, що рослини краще засвоюють цукор в присутності вуглекислого газу. А вуглекислий газ в процесі своєї життєдіяльності виділяють мікроорганізми. Власне, внесення їх в ґрунт після поливу солодким розчином, викликає бродіння з виділенням того самого вуглекислого газу. Щоб отримати такий ефект, в літрі води розчиняють 1 г дріжджів або трохи одного з популярних в городників біопрепарату на кшталт «емок» чи подібних. Таким розчином рослини поливають відразу після підживлення розчином цукру.

Ще один рецепт: додати до літра теплої води чайну ложку цукру і 1 г дріжджів. Дати настоятися, а потім полити кімнатні рослини з розрахунку 50 мл розчину на кілограм ґрунту в горщику.

Можна й не виготовляти розчин, а просто насипати трохи сухого цукру-піску на поверхню землі навколо рослин, а потім полити водою.

Прихильники підживлення сахарозою запевняють, що вона допомагає отримати міцнішу розсаду з більшою зеленою масою, яка краще вкорінюється після пересаджування у відкритий ґрунт. Також цукор дозволяє зменшити вплив несприятливих факторів, таких як нестача світла, взимку й ранньої весни, що актуально не тільки для розсади, а й для кімнатних рослин.

Проте, таку думку поділяють далеко не всі городники чи фермери. Противники «солодкого» добрива вважають, що коріння погано всмоктує сахарозу, або ця речовина й зовсім здатна заблокувати поглинання рослиною будь-яких рідин. Отже, на їх думку, підживлення харчовим цукром може не стимулювати розвиток розсади, а, навпаки, сповільнити його чи навіть призвести до загибелі рослин.

Мабуть, треба зважати на думки й тих, хто використовує цукор, і їхніх опонентів. Тим більше, що результати можуть відрізнятися залежно від виду культури, характеристик ґрунту, внесення інших препаратів і ще багатьох факторів. А тому – застосовувати не підтверджені аграрною наукою методи треба виважено й обережно, щоб не втратити врожай.

Напевно, дослідження використання сахарози для підвищення врожайності триватимуть і надалі. Так, цікаво буде дізнатися, чи застосування її на полях американських фермерів й надалі даватиме такий самий результат, як і в перших їх експериментах. Але вже зрозуміло, що різні цукри мають перспективи для сільськогосподарської галузі на рівні з іншими групами речовин і можуть принести чимало користі фермерам, водночас не завдаючи шкоди природі.

Існує думка, що ветеринарні препарати при лікуванні деяких хвороб людей проявляють себе нічим не гірше за лікарські засоби, призначені для людини. А за відгуками тих, хто ними користується, ветеринарні засоби за своєю ефективністю та швидкістю дії навіть перевершують медичні препарати. Така ж думка поширена і про зоокосметику, а також про засоби догляду за шерстю тварин. З самого початку звернемо вашу увагу, що наш сайт не рекомендує перевіряти на собі чи своїх близьких дію ветеринарних препаратів. Дана стаття написана виключно з ознайомлюючою метою.

Чутки про чудодійний вплив ветеринарних засобів досить поширені. Є кілька причин таких чуток. Одним з факторів, який відіграє важливу роль у популяризації ветеринарної фармакології серед людей, стало те, що досить велика частина медичних препаратів в аптеках є фальсифікованими. Люди купують підроблений медичний препарат, не розуміючи, що він не справжній, і, не отримуючи очікуваного результату, розчаровуються у ньому. Причому, ділки фальсифікують якраз товари найпопулярніших і найбільш часто вживаних найменувань, що дуже псує репутацію фармвиробів для людей.

Відповідно до досліджень, у розвинених державах частка фальсифікату становить близько 1%, тоді як у країнах, що розвиваються, вона може досягати і 70%! В Україні, за різними оцінками, в аптечній мережі від 5% до 50% підроблених препаратів. У світі оборот фальшивих ліків становить близько 200 млрд доларів на рік. Через їх застосування щороку помирає понад 100 тисяч людей.

Недобросовісні виробники фальсифікують ліки зазвичай кількома основними способами:

– виробляють копії, коли препарати містять заявлені діючі речовини, але останні мають інше походження (наприклад, заявлений натуральний рослинний екстракт замінений синтезованим штучно);

– виробляють імітації – препарати, виробники яких намагаються досягти ефекту лікарського засобу за допомогою інших діючих речовин, а не тих, що зазначені в описі засобу;

– виробляють пустушки, які зовні схожі на ліки, але не містять заявлених в описі діючих речовин;

– виготовляють змінені ліки, які містять зазначені в описі діючі речовини, але їх кількість чи співвідношення в реальності відрізняються від зазначених в інструкції, через що досягти запланованого лікарського ефекту не вдається.

Ветеринарні препарати теж іноді фальсифікують, але значно рідше через специфіку цієї галузі та меншу рентабельність продажу підробок. Якщо ветеринарний препарат відразу не працює добре, то вже невдовзі його ніхто не купуватиме. А господар ветаптеки, отримавши негативні відгуки покупців та практикуючих ветлікарів, більше не замовлятиме його у постачальника. Через це неефективні препарати та невмілі виробники швидко витісняються з ринку природним шляхом. Несумлінна ветеринарна аптека, яка ризикнула заробити на продажу імітації відомих брендів, що добре зарекомендували себе, теж дуже швидко втратить репутацію і своїх клієнтів.

У тваринництві важливе значення має рентабельність та швидкість лікування, чого немає в людській медицині. Чим швидше корова одужає і знову почне давати молоко, тим меншими будуть фінансові втрати господарства; чим менше разів ветеринару потрібно приходити до хворої тварини для проведення лікувальних маніпуляцій, тим меншими є витрати праці. Тому ветеринарні препарати часто роблять пролонгованої та максимально швидкої дії. Якщо препарат буде неефективним, тварина може загинути, а це великі збитки для господарства (хороша корова коштує близько 2 тисяч доларів). Простота підходу і дуже жорстка конкуренція у поєднанні з високою ціною помилки (саме грошовою її вартістю) не дозволяють ветеринарній фармакології помітно знижувати якість препаратів.

Після невдалого досвіду використання неефективного медичного препарату люди, часто за порадою своїх знайомих, які вже мають позитивний досвід використання ветеринарних засобів, пробують ветеринарний препарат і здебільшого отримують очікуваний результат. Так і закріпилася поширена думка.

Ветеринарні препарати зазвичай мають більшу концентрацію діючої речовини, якої достатньо людині, навіть у разі їх фальсифікації.

Посилює позитивні враження ще й те, що ветеринарні препарати набагато дешевші за медичні. Щоб не бути голослівним, можна навести конкретний приклад з одним із популярних антибіотиків: «Біцилін – 5». В аптечній мережі зараз він коштує близько 160 грн за 1 флакон (1,5 млн одиниць дії), тоді як ветеринарні аптеки пропонують той самий препарат по 27–40 грн за флакон. Приблизно така ж ситуація і з іншими аналогічними ліками.

Ветеринарна фармакологія використовує майже ті самі діючі речовини та технології виробництва, що й медична. На перший погляд препарати мають бути ідентичними та взаємозамінними. Але це не завжди так.

Деякі ветеринарні лікарські засоби дійсно можна застосовувати людям, а інші – категорично ні. Але в будь-якому разі, без крайньої потреби використовувати ветеринарні препарати для лікування людей не рекомендується.

Причина полягає в тому, що ветеринарні препарати націлені лише на потрібний результат у тварини і зовсім не враховують можливі побічні ефекти для людини, особливо якщо вони можуть проявитися у віддаленій перспективі. Ризик виникнення таких наслідків для людини значно вищий, ніж для тварин, через особливості фізіології, більшу чутливість організму людини до різних впливів та більшу тривалість її життя.

Концентрації діючих речовин у фармакологічних формах розраховані на вагу тварини та її фізіологію. В людському організмі ветеринарний препарат може подіяти не передбачувано, оскільки під час розробки формули та співвідношення компонентів ветеринарних засобів випробування їх на людях не проводили. Крім того, ветеринарний лікар застосовує той самий препарат для різних тварин по-різному. Він обов’язково враховує вид, вік, вагу, фізіологічний стан тварини, а також особливості перебігу хвороби та динаміку патологічного процесу. Все це дуже складно зробити стосовно  організму людини, особливо якщо має місце самолікування, та ще й не фахівцем у галузі медицини.

Отже, що з ветеринарних препаратів все ж можна використовувати людям? В основному це засоби для зовнішнього застосування: мазі, креми, емульсії, антисептики, деякі стерильні розчини.

Якщо конкретніше, то це 5% розчин йоду, 3% розчин перекису водню, 0,05% розчин хлоргексидину та інші антисептики; не мають принципових відмінностей стерильний фізіологічний розчин (0,09%), розчин глюкози, хлористого кальцію; добре працюють протигрибкові мазі (наприклад, «Ям», «Фунгібак» та інші), протизапальні мазі (наприклад, «Дібутін») та креми, що пом’якшують шкіру і загоюють рани («Дбайлива доярочка», «Живосепт», «Де-Лонг»); добре допомагають «Мазь Вишневського» та «Іхтіолова мазь»; зоошампуні з діазиноном (наприклад, «Чистюля») точно допоможуть людині швидко вивести вошей або позбавитися корости.

Якщо у конкретної людини немає алергії або індивідуальної підвищеної чутливості на якийсь із складових компонентів препарату, то перераховані засоби не становлять небезпеки і цілком можуть бути застосовані.

Окремо варто зупинитися на дуже популярних зовнішніх засобах для м’язів, зв’язок та суглобів коней: «Гель жокей», «Кінський гель», «Чилі-гель», «Ellie», «Сила коня» та інші.

Перелічені препарати ветеринарна фармакологія випускає у вигляді гелю. Вони призначені для лікування та відновлення кінцівок коней після отриманих пошкоджень тканин у результаті виконання надто важкої фізичної роботи або надмірно інтенсивного спортивного використання. Згадані гелі застосовують при міозиті, тендиніті, тендовагініті, невриті, синовіїті, радикуліті, розтягненні зв’язок, загостренні хронічних захворювань м’язів та суглобів. Крім лікування, гелі можна застосовувати і профілактично для повсякденної підготовки м’язів, суглобів та зв’язок кінцівок до навантажень або для прискорення їх відновлення після перевтоми.

До складу гелів входять камфора, ментол, скипидар, диметилсульфоксил, гліцерин, ацетилсаліцилова кислота, ефірні олії, екстракти кінського каштану, насіння гірчиці, ромашки, червоного перцю та інші компоненти.

Гель наносять тонким шаром на попередньо вимиту з милом проблемну ділянку кінцівки коня (жирна шкіра і шерсть не пропустять діючі речовини до тканин) і обережно втирають м’якими рухами протягом 2–5 хвилин. На одне застосування потрібно 5–15 мл гелю. Маніпуляцію рекомендується повторювати вранці та ввечері протягом 2–3 тижнів до повного одужання. Для посилення лікувального ефекту на оброблене місце рекомендується накласти суху зігріваючу пов’язку.

Першими на тканини починають діяти ефірні олії евкаліпта та ментол, створюючи відчуття приємної прохолоди. Вони швидко і глибоко проникають крізь непошкоджену шкіру, поступово знімаючи біль та полегшуючи стан тварини. Пізніше починається розігріваюча та розслаблююча дія від камфори та екстракту червоного перцю, які активізують мікроциркуляцію крові у проблемній ділянці тканини та прискорюють процеси відновлення.

Активізація мікроциркуляції в тканинах забезпечує усунення застійних процесів та зниження ризику подальшого розвитку запалення, пов’язаного з поверхневими травмами (без порушення цілісності тканин), забитими місцями, гематомами, розтягненнями, набряками.

Кінськими гелями успішно користуються спортсмени, люди похилого віку і ті, хто важко працює фізично. Про негативні побічні ефекти поки що невідомо.

Інший дуже популярний засіб для коней – шампуні «для гриви та хвоста». Багато людей користуються ними для миття волосся. Так робити дуже небажано, оскільки жирність шерсті та шкіри у коня значно більша, ніж у людини, і вміст сульфатів у таких шампунях відповідно також значно більший. Використовуючи кінський шампунь, людина може пересушити шкіру своєї голови.

Найчастіше у шампунях для тварин використовують лаурилсульфат натрію, лауретсульфат натрію та лаурилсульфат амонію. Розміри, які мають молекули цих сполук, дозволяють їм проникати у шкіру та частково залишатися в ній навіть після ретельного змивання. Залишившись, вони провокують подразнення та пересушування поверхневого шару шкіри голови, що стає причиною лущення та свербіння.

Найдрібніші молекули у лаурилсульфату, тому шампуні з його вмістом особливо небажані для чутливої людської шкіри.

Якщо зовнішні ветеринарні засоби відносно безпечні, то ті, що призначені для застосовання внутрішньо або ін’єкційно, можуть завдати значної шкоди здоров’ю. Тому застосовувати їх людям не рекомендується. Але є винятки.

Одним із таких винятків та популярних ветеринарних препаратів, який приймають внутрішньо, є антисептик-стимулятор Дорогова, більш відомий як «АСД-2».

Цей засіб одержано шляхом термічного розщеплення тканин тварин до низькомолекулярних компонентів. Автор, кандидат ветеринарних наук Олексій Дорогов, розщеплював тканини жаб з метою знайти ліки від раку у 1940-х роках. Препарат створювався як медичний, але через різні причини не був схвалений медичною наукою, проте його стали успішно застосовувати у ветеринарії. Те, що «АСД-2» був створений як медичний препарат, дозволяє його безпечно застосовувати людям.

«ACД-2» містить нижчі карбонові кислоти, їх аміди і аммонійні солі, холін, холінові ефіри карбонових кислот, первинні і вторинні аміни, сульфгідрильні групи та інші низькомолекулярні органічні сполуки, а також азотисті неорганічні сполуки (солі амонію оцтовокислого і вуглекислого) і близько 75% води.

«АСД-2» має протимікробну, стимулюючу та загальнозміцнюючу дію за рахунок підвищення активності перебігу багатьох внутрішньоклітинних біохімічних процесів, поліпшення живлення клітин та поліпшення проходження нервових імпульсів по нервовій системі. «АСД-2» активізує центральну та вегетативну нервову систему, посилює моторику шлунково-кишкового тракту, нормалізує продукування ферментів, чим покращує роботу всіх органів травлення та засвоюваність поживних речовин.

У тваринництві «АСД-2» використовують внутрішньо для лікування виснажених, ослаблених особин і таких, що відстають у зростанні та розвитку.

Цифра 2 у назві препарату вказує на другу фракцію речовини, яка утворилася в результаті розщеплення тканин жаб. Є ще й третя фракція, яку теж використовують у ветеринарії. «АСД-3» застосовують тільки зовнішньо для лікування ран, що погано гояться, гнійних ран, запалень різної локалізації, копитної гнилі, некробактеріозу, дерматиту, екземи і т.п.

Люди цими препаратами лікують дуже багато хвороб. Згідно з численними відгуками, «АСД-2» ефективний при захворюваннях всіх органів травної системи, розладах обміну речовин, захворюваннях органів репродуктивної системи, при гіпертонії, онкологічних захворюваннях, нервових розладах, туберкульозі, хворобах органів зору та багатьох інших недугах людей. У кожному випадку розроблено свої конкретні схеми вживання.

Від застосування «АСД-2» можна отримати імуностимулюючий ефект, нормалізацію обмінних процесів та гормонального фону, прискорення метаболізму, покращення роботи травної системи. Але можливі і небажані побічні ефекти (такі як надмірне збудження, алергічна реакція тощо), які в кожному випадку будуть індивідуальними.

Звертаємо увагу читачів на те, що станом на сьогоднішній день не опубліковано жодного достовірного наукового дослідження, де були б точні дані про користь або шкоду препарату «АСД-2» у лікуванні чи профілактиці захворювань людей.

Ще один популярний у людей ветеринарний препарат – «Ветом 1,1». Це пробіотичний засіб, який у своєму складі має живі спори бактерій Bacillus subtilis штаму ВКПМ В-7092, які продукують інтерферон та різні ферменти.

Ці бактерії розвиваються переважно у товстому відділі кишечника. Вони є природними антагоністами більшості патогенних і умовно патогенних мікроорганізмів і навіть виявляють антивірусну активність за рахунок інтерферону, який вони продукують. Профілактичне застосування «Ветома 1,1» підвищує неспецифічну резистентність організму тварин, запобігає розвитку дисбактеріозу, нормалізує обмін речовин.

У ветеринарії його застосовують для стимуляції росту та розвитку ослабленого молодняку; для корекції імунодефіцитних станів у поросят, телят, пташенят свійської птиці; профілактики шлунково-кишкових захворювань молодняку або як додатковий засіб в комплексі терапії різних шлунково-кишкових захворювань, що вже виникли (колібактеріоз, сальмонельоз, кокцидіоз, дизентерія) та небезпечних вірусних інфекцій (грип, чума м’ясоїдних, ринотрахеїт, ротавірусний та парвовірусний ентерит, парагрип, гепатит тощо).

Застосування «Ветома 1,1», зазвичай, не тягне за собою жодних побічних ефектів. Люди вживають цей препарат всередину для нормалізації мікрофлори і моторики кишечника, для посилення імунітету, нормалізації ваги, поліпшення обміну речовин, при різних розладах травної системи,  інфекційних захворюваннях вірусної та бактеріальної етіології.

«Вітом 1,1» нормалізує мікрофлору травної системи людини, усуває гнилісні процеси в товстому відділі кишечника за рахунок того, що бактеріальні бацитрацини пригнічують ріст та розвиток патогенної та умовно-патогенної мікрофлори.

Bacillus subtilis продукують протеолітичні, амілолітичні, целюлозолітичні ферменти, що покращують розщеплення їжі. Бактеріальні ферменти розщеплюють неперетравлені залишки та очищують кишечник.

Після повного курсу лікування у людей нормалізується кислотність шлунково-кишкового тракту, покращується всмоктування поживних речовин, нормалізується метаболізм заліза, кальцію, білків, жирів, вуглеводів, солей жовчних кислот. В результаті нормалізації багатьох біохімічних процесів покращується самопочуття, відчувається приплив сил, зникає неприємний запах поту та запах з рота.

«Ветом 1,1» можна застосовувати як ефективний засіб при гастриті, гастроентероколіті, ентериті, коліті, запорах і як допоміжний засіб при гепатиті, цирозі печінки, виразковій хворобі шлунка і кишечника.

Не буде зайвим розглянути й інше, протилежне, питання: чи можна застосовувати медичні препарати для тварин.

Можна, але не всі, і лише якщо це виправдано. Наприклад, у тих випадках, коли ветеринарні препарати з необхідною дією не виробляє ветеринарна фармакологія, або вони з якоїсь причини недоступні в конкретній ситуації. Це стосується багатьох стерильних розчинів, серцевих засобів, спазмолітиків, болезаспокійливих, сечогінних, антидіарейних, кровоспинних препаратів, адсорбентів.

Наприклад, багато спазмолітиків з людської аптеки можуть бути успішно застосовані і для тварин. Хороший ефект дає препарат «Спазмалгон» для лікування колік у коней.

«Фталазол», «Левоміцетин», «Етазол» успішно зупиняють діарею у телят. Розчин новокаїну, розчин глюкози, розчин хлористого кальцію, розчин кофеїну натрію бензоату та інші стерильні розчини, придбані в людській аптеці, можуть бути безпечно застосовані для лікування тварин будь-яких видів, за умови відповідності їхньої концентрації тій, що необхідна. Медичне активоване вугілля також можна використовувати для тварин.

Але деякі медичні препарати небезпечні для тварин, або їх застосування є допустимим для одних видів, проте, вони зовсім непридатні для інших. Наприклад, парацетамол є смертельним для котів, а у собак призводить до патологій печінки. Інша ситуація з перметрином: він підходить для собак, але не рекомендується котам.

Аспірин викликає у багатьох тварин порушення процесів зсідання крові і призводить до внутрішніх кровотеч.

Не рекомендується застосовувати для тварин людські снодійні та заспокійливі препарати. Складність розрахунку коректного дозування може призвести до коматозного стану або навіть смерті.

Деякі препарати від діареї є токсичними для одних видів тварин і не токсичними для інших. Так, лоперамід є токсичним для собак. У випадку діареї, якщо немає ветеринарних засобів (наприклад, «Ніфулін МОФ» 0,15 г/кг маси тіла, 3 рази на день), то краще скористатися безпечнішими препаратами «Смекта», «Ентеросгель» у вказаній в інструкції дозі.

Підсумовуючи написане, можна дійти висновку, що всі препарати краще застосовувати чітко за призначенням. Але іноді ветеринарна та медична фармакологія можуть перетинатись і навіть доповнювати одна одну.

P.S. Наш сайт не є спеціалізованим медичним ресурсом, і ми не даємо медичних порад щодо лікування тих чи інших захворювань. Викладена вище інформація наведена виключно для пізнавальних цілей. У разі захворювання слід звернутися до лікаря, який кваліфіковано призначить необхідні препарати та інші види лікування.

Технологічні процеси у тваринництві дуже багатогранні. Від їх правильної організації багато в чому залежить здоров’я поголів’я, зручність обслуговування ферми та цільова продуктивність стада. Це в сукупності впливає на рентабельність та успіх усієї діяльності. У скотарстві одним із багатьох важливих аспектів організації виробництва є вибір сезону отелення більшості поголів’я.

Домашня велика рогата худоба, як правило, не має чіткої, біологічно зумовленої, сезонності в розмноженні. Корови поліестричні, вони регулярно приходять в статеву охоту і можуть бути продуктивно покриті або штучно запліднені в будь-яку пору року. Ця особливість виду дає можливість фермерам планувати отелення на найзручнішу для господарства пору року.

Сучасне скотарство має два основні напрямки цільової продуктивності: м’ясне і молочне. Рідше велику рогату худобу використовують як в’ючних тварин або у ролі тяглової сили і отримують від неї специфічний вид продуктивності – роботу.

Підхід до планування отелення у скотарстві різних напрямів продуктивності теж різний. Зазвичай вибір сезону продиктований прагненням максимально здешевити та спростити утримання стада, а також бажанням отримати від нього найвищу продуктивність.

В молочному скотарстві вибір сезону отелення визначається не бажанням спростити процеси на фермі, а необхідністю досягнення максимально високого рівня молочної продуктивності. Було проведено велику кількість експериментів, спрямованих на визначення оптимального для отримання такого результату часу отелення.

Тваринники та вчені-зоотехніки в тісній співпраці встановили, що максимальна продуктивність спостерігається у корів більшості порід (крім голштинської), якщо отелення відбувається в зимові місяці. Такі тварини мають найбільш бажаний тип лактаційної кривої: рівний, поступово спадаючий.

У корів голштинської породи залежність розміру надоїв від сезону отелення помітна менше, але також є. Максимальна молочна продуктивність досягається у разі отелення у весняні місяці.

Вплив пори року, в яку проходить отелення, поширюється не лише на обсяг надою, а й на санітарні показники отриманого молока.

У корів, що отелилися взимку, молоко містить найменшу кількість соматичних клітин (КСК) і має найнижче бактеріальне обсіменіння.

У ветеринарії для корів, які не мають захворювань вимені, за норму прийнято КСК на рівні від 10000 до 170000 на 1 мл.

Дослідження, які проводили виключно на здорових тваринах, засвідчили, що  вміст соматичних клітин у молоці корів зимових отелень приблизно на 90 тисяч менше середньої позначки допустимого рівня.

Найбільший вміст соматичних клітин спостерігається в молоці корів, що отелились навесні (близько 170000 клітин в 1 мл).

Згідно з результатами експериментів, сезон отелення не має істотного впливу на якісний склад молока. Але деяка закономірність все ж простежується. Найвищий середній вміст молочного жиру (3,76%) спостерігається у молоці корів, що отелилися в осінні місяці. У корів, що отелилися в інші сезони, середній вміст молочного жиру зазвичай нижче (3,62%).

У великому молочному господарстві немає сенсу планувати масовие отелення на якийсь певний сезон. Набагато зручніше буде, якщо розподілити його поступово на всі місяці року. Так молочна ферма даватиме продукцію цілий рік приблизно в однаковій кількості і не буде перепадів у надходженні виручки.

Якщо господарство невелике, якщо воно орієнтоване на купівельний попит і сезонні коливання роздрібних цін, то отелення і пік молочної продуктивності поголів’я краще планувати на середину-кінець осені. У цей час ціни на молочні продукти завжди піднімаються, а попит у кінцевих споживачів зростає.

У осіннього та зимового отелення є ще одина зручна для господарства перевага. Народжені в цей час телята всю зиму споживають порівняно небагато основних кормів, що може бути важливо, якщо ці корми заготовлені в обмеженій кількості, або якщо є бажання здешевити вирощування молодняку. До весни, коли з’являється багато дешевого зеленого корму, телята встигають підрости і починають використовувати його максимально ефективно.

У м’ясному скотарстві підхід до планування отелення дещо інший. Він пов’язаний з особливостями технологічного процесу та способом утримання. Найчастіше м’ясну худобу утримують безприв’язно. Взимку тварини перебувають у загородах під навісами, а влітку на пасовищах. За такого способу утримання господарству доводиться підлаштовуватися під природні сприятливі умови, а обслуговувати стадо зручніше, якщо все поголів’я буде приблизно однаковим. Тому отелення має бути масовим, проходити в максимально стислі терміни, а найбільш зручний час для нього – весна.

Народжені навесні телята не ризикують переохолодитися в перші години свого життя і не потребують приміщень для обладнання пологового відділення. Отелення проходить просто в загороді на глибокій солом’яній підстилці.

Пік лактації, коли корова потребує найбільш якісної та повноціної годівлі, збігається з піком вегетації у пасовищних трав, коли вони найбільш численні та поживні. Такий збіг дає можливість вирощувати підсисний молодняк, не вдаючись до годівлі корів концентратами. Це значно здешевлює прирости живої маси в телят. При цьому самі корови не втрачають своєї вгодованості і перебувають у хорошому стані, навіть вигодовуючи потомство тривалий час.

Весь теплий сезон телята споживають молоко матерів та дешевий підніжний корм пасовищ. До осені, коли настають холоди, молодняк вже встигає достатньо зміцніти і може обійтися без приміщень, залишаючись у загальному стаді або у групі ровесників після відлучення.

Для того, щоб отелення припало на весняні місяці (квітень-травень), парувальну кампанію слід проводити в липні-серпні. Для цього на 2–3 місяці у стадо випускають бугаїв-плідників. В інший час бики утримуються окремо, щоб не було випадкових спаровувань, які порушать синхронність масового отелення.

Розтягнуте на кілька місяців або на кілька сезонів отелення вимагає поділу батьківського стада на кілька груп за фізіологічним станом корів і віком молодняку під ними. Таке утримання значно ускладнює обслуговування та потребує більших витрат праці.

Отелення корів м’ясного напряму продуктивності в іншу пору року (не навесні) спричиняє, крім технологічних незручностей, ще й додаткові фінансові витрати.

Отелення робочих корів рекомендується планувати з таким розрахунком, щоб друга половина тільності та перші місяці після отелення припадали на період, коли тварина не буде інтенсивно працювати.

Маніпулюючи термінами отелення, можна зменшити витрати праці на фермі, здешевити утримання худоби та покращити економічні показники господарства.

Успішного вам скотарства!

Чугуєвець Віталій.

18-19 квітня в Києві відбулась щорічна, 15-та за рахунком, Всеукраїнська конференція Food & NonFoodMaster& CatMan-2024: «Рестарт у ритейлі: як піднятися на новий рівень конкурентоспроможності».

Це єдиний в Україні спеціалізований захід для фахівців у галузі ритейла та суміжних галузей. На зустрічі зібралися понад 600 власників і топ-менеджерів роздрібних мереж України (власників, генеральних, комерційних директорів, директорів з продажу, закупівель, керівників СТМ). Були присутні також провідні виробники та імпортери FMCG товарів (від міжнародних компаній-лідерів до невеликих регіональних виробників продуктів харчування).

Учасники конференції обговорили роботу галузі у воєнний час, а також провели перемовини з чинними та майбутніми партнерами.

Організатором конференції виступила В2В медіа-група TradeMasterGroup.

Партнери  виставки

Генеральний Партнер – STRATEG

Фарро Партнер

Офіційний Партнер з безпеки – SHERIFF

IT Партнер САБ

Фінтех-партнер Rozetkapay

Партнер з впровадження e-ТТН  – Linkos

Партнер IT рішень – Бізнес Аналітика

Фінансовий Партнер   ПАТ «МТБ БАНК»

Батарейки НАША СИЛА – Наш Сильний Партнер НАША СИЛА

Промислові сонячні електростанції – Eco Tech Ukraine

Паперовий партнер – ТК Альбатрос

Партнер з чистоти та гігієни – Afina Group

Трансформаційний Партнер – EALC

Партнер кава-брейку – Liberti

Розподіл учасників за сферами діяльності виглядав так:

Виробники — 56%

Рішення для бізнесу — 15%

Ритейлери — 17%

Дистриб’ютори — 11%

ЗМІ — 1%

Розподіл аудиторії за рівнем менеджменту виглядав наступним чином:

Комерційний директор – 8%

Менеджер з продажу – 18%

Керівник управління запасами – 4%

Керівник з розвитку – 8%

Керівник відділу продаж – 14%

Категорійний менеджер – 10%

Директор/CEO – 14%

Директор з продажу – 3%

Директор з маркетингу – 9%

Власники – 5%

Аналітик – 1%

Key Account Manager – 4%

Технолог виробництва – 2%

Конференція проходила у двох тематичних залах — Food & NonFoodmaster і CatMan, між якими учасники могли переміщатися відповідно до власних інтересів.

Сесію Food & NonFoodmaster відкрив модератор Сергій Мицик, комерційний директор КФ «Десна».

Першим спікером виступив Кирило Єжов, директор з розвитку бізнесу Kantar Ukraine. Він розповів про «Нові виклики для сфери FMCG у 2024 році. Портрет нового покупця та як змінилась культура споживання українців».

Спікер розповів, що 2023 рік ознаменував відродження бізнесу та активацію споживацької поведінки. Проте внаслідок війни українці стали біднішими та оцінювали свій фінансовий стан як менш надійний. Таким чином для більшості населення, не дивлячись на їхні фактичні доходи, основною стратегією стала економія.

Домогосподарства обирають дві ключові стратегії економії: перехід на більш дешевий бренд або ВТМ і покупка меншої кількості продуктів в категорії.

Також порівняно з 2021 роком збільшилися покупки в інтернеті (37% проти 26%) і використання купонів або промо-акцій (26% проти 15%). Спеціальні ціни та пропозиції стали головним фактором у стратегії економії.

При цьому споживачам стає все більш важливо обирати ті бренди, погляди яких вони поділяють.

Юлія Зарицька, директорка з роботи з корпоративними клієнтами ПАТ «МТБ Банк», презентувала доповідь «Сучасні інструменти фінансової підтримки бізнесу».

Спікерка розповіла про державні програми доступних кредитів ілізингу, які діють за пільговими ставками 5-7-9%, а також факторингу (13%). МТБ Банк за цими програмами вже видав підприємцям майже 1 млрд грн.

Юлія Зарицька познайомила учасників конференції зі змінами в державних програмах, які плануються у 2024 році: основні обсяги підтримки будуть спрямовані на фінансування інвестиційних проєктів, а фінансування на поповнення обігового капіталу тепер буде доступно лише для вразливих категорій.

Наприкінці виступу спікерка розповіла про ще одну послугу — експортне фінансування під заставу договору страхування ЕКА. Цей продукт дозволяє страхувати ризик неплатежів за контрактом при експорті товарів чи послуг українського походження.

Олександр Сивак, власник «Стратег Україна», і Дмитро Карпачов, психолог-практик, автор методу сугестивно проективної арт терапії, виступили з темою «Не дитячі ігри, психологія і комерція на ринку України».

Олександр Сивак розповів про стан справ на ринку настільних ігор в Україні, який демонструє стабільне зростання впродовж останніх кількох років. За словами спікера, у стратегічному маркетингу в цьому сегменті спостерігаються два визначних тренди: мультиканальність і нейромаркетинг (використання методів нейропсихології для виявлення найбільш ефективних способів впливу на цільову аудиторію).

Дмитро Карпачов навів аналіз впливу настільних ігор на навички людини. Він наголосив, що ігри та творчість – це дієвий інструмент для формування та відновлення психологічного здоров’я. За словами спікера, настільні ігри відповідають сучасним трендам психології суспільства: розвиток і управління емоційним інтелектом, розвиток і пізнання себе як особистості та навчання взаємодії в соціумі.

Дмитро Карпачов проаналізував зв’язок настільних ігор з напрямами в психології та зазначив, що всі головні завдання в стратегічному маркетингу та в комерції загалом пов’язані з психологічним станом споживача.

В’ячеслав Сауц, директор з маркетингу мережі аптек «Подорожник», виступив із темою «Бізнеси до бізнесу. Колаборації».

Спікер розповів, що співпраця з брендами допомагає залучати нових клієнтів та «закохувати» у себе діючих. На практиці це втілюється в збільшення охоплень в соцмережах, підвищення кількості чеків існуючих клієнтів і залучення нових клієнтів.

В’ячеслав Сауц навів три кроки, за яких колаборацію спрацює:

1) знайти нову аудиторію серед аудиторії бренду, з яким відбувається співпраця;

2) закохати нову аудиторію у свій бренд завдяки колаборації з іншим брендом;

3) перетворити нову аудиторію на клієнтів, які купуватимуть у вас по любові.

Наприкінці доповіді В’ячеслав навів кілька практичних кейсів колаборацій мережі «Подорожник» та проаналізував досягнуті ефекти.

Дмитро Борисов, комерційний директор Linkos Group, розповів про «Готові рішення для впровадження е-ТТН. Вплив нових технологій на транспортування товарів».

Спікер розповів про етапи впровадження електронних товарно-транспортних накладних і зазначив, що платформа ПТАХ від Linkos Group стала першим акредитованим провайдером, який успішно пройшов тестування в роботі з системою е-ТТН.

Дмитро познайомив аудиторію з готовими рішеннями для роботи з е-ТТН на базі вебсервісу СОТА, які під’єднані до платформи ПТАХ. Це вебсервіс СОТА е-ТТН, мобільний за стосунок СОТА Driver і Rest API COTA API E-TTH та розповів про переваги кожного з них.

Наприкінці виступу Дмитро Борисов розкрив головні вигоди роботи з е-ТТН. За словами спікера, це пришвидшення роботи на 90% завдяки автоматизації процесів створення та обробки накладних, зменшення супровідних витрат на 80% та контроль перевезень на кожному етапі.

Виступ Марини Вознесенської, керівниці департаменту комерції та маркетингу Експрес маркету box, мав назву «Які промо та акційні пропозиції можуть допомогти ритейлерам збільшити продажі та підвищити лояльність покупців в умовах сьогодення. Конкурентний аналіз асортименту».

Спікерка зазначила, що слід цінувати своїх конкурентів, оскільки вони мотивують до змін та розвитку. Це також означає, що успішна трансформація одного магазина, поруч з яким відкрилася торгова точка конкурентна, може бути поширена на всю мережу.

Марина розповіла, що при формуванні асортименту слід враховувати два головні критерії: фінансово вигідно та смачно, причому не лише за смаком, але й за виглядом, наприклад, на полиці. Смак самого продукту, «смачний» вигляд упаковки товару та «смачне» розміщення на полиці зрештою призведе покупця до рішення купити цей продукт наступного разу, а отже магазин збільшить продажі та отримає лояльного покупця.

Що стосується цінових активностей, спікерка наголосила, що ціна на полиці не завжди має значення — багато чого залежить від формату магазину, бренду та категорії товару.

Наприкінці виступу Марина Вознесенська навела приклади промо активностей в мережі Експрес маркету box.

Вікторія Ільченко, аналітик ГС «Спілка Автоматизаторів Бізнесу», виступила з презентацію «Нова мережа. Яку автоматизацію вибрати?».

Спікерка розповіла про ключові задачі роздрібних мереж (від управління асортиментом і ціноутворенням до організації зручного місця касира) і зазначила, що різні завдання потребують різних рішень. 

Зокрема, Спілка автоматизаторів бізнесу має рішення на різні випадки: тільки для автоматизація продажів або з підтримкою офісних задач, окремо продажі товарів або з власним виробництвом і сервісом в усіх точках продажу, для надійних каналів зв’язку чи з перебоями тощо.

Вікторія Ільченко детально розповіла про функціональність програмних продуктів для кожного з цих випадків і навела низку кейсів з впровадження рішень «САБ» у низці торгових мережі України.

Максим Безрук, заступник комерційного директора зі стратегії роботи з ключовими партнерами в мережі магазинів «Аврора Мультимаркет», презентував доповідь «Створення стратегічного партнерства між роздрібною мережею і виробником. Які KPI ритейлерів потрібно знати постачальнику для успішної співпраці».

Спікер розповів, що на сьогодні «Аврора» працює з понад 600 партнерами, з яких: понад 420 виробників, понад 100 дистриб’юторів і понад 70 імпортерів.

За словами Максима, головними показниками, за якими оцінюється співпраця, є: GMROI, рівень задоволеності клієнтів, рівень сервісу, товарообіг і промо.

Серед переваг успішної співпраці Максим Безрук назвав: безпечне партнерство, стратегічний вектор співпраці, фінансова дисципліна, нові ринки та ефективна комунікація.

Олексій Миропольський, комерційний директор RozetkaPay, виступив із темою «Як обрати платіжний сервіс, щоб покращити клієнтський досвід».

Перш за все, Олексій розповів, що 64% покупців залишають онлайн покупку на чекауті, через погано спроєктований процес оплати. При цьому, за статистикою, 30% відмов відбувається через недовіру до платіжної сторінки, 20% — через помилки під час обробки платежів, 20% — через затримки в підтвердженні платежів, 30% — через недовіру до платіжної сторінки, 50% відмов — через складний або тривалий процес повернення коштів і ще 30% відмов — це незрозумілі інтерфейси.

Спікер презентував сервіс RozetkaPay, який мінімізує подібні втрати для бізнесу.

Наприкінці виступу Олексій Миропольский розповів про етапи впровадження сервісу та навів успішні кейси співпраці з провідними маркетплейсами України.

Юлія Голубкова, в.о. комерційного директора ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» презентувала кейс: «Які можливості відкриваються для малих і середніх підприємств у співпраці з провідними продовольчими мережами України. Які успішні кейси вже існують».

Спікерка розповіла, що ритейлер «Ашан» приєднався до національного проекту з підтримки локальних українських виробників (малого та середнього бізнесу), надаючи їм місця на полицях не лише в магазинах мережі, але й можливість взяти участь у міжнародних проєктах.

Навівши головні потреби споживачів, Юлія зупинилася на переліку вимог до виробника, за яких він може співпрацювати з ритейлером: підтверджена якість товару, платник ПДВ, найкраща пропозиція ціна/якість та відсутність боргів перед державою і кримінальних справ.

Також від виробників, фільєрів і фермерів вимагається: мати унікальний товар з додатковою цінністю для споживача, замкнутий цикл і стале виробництво, розвиток культуру споживання та документальна простежуваність товарів.

Наприкінці виступу Юлія Голубкова показала приклади присутності локальних товарів у магазинах «Ашан» і озвучила план розвитку проєкту.

Серію кейсів продовжила Дарія Іванченко, комерційна директорка NOVUS. Її презентація мала назву «Оптимізація продуктового ритейлу в кризових умовах: успішні стратегії управління асортиментом, співпраця з постачальниками та ефективні методи контролю товарообігу».

Дарія розповіла про успішні стратегії керування асортиментом. Перш за все, це гнучкість у варіантах формування асортименту та ланцюга постачань. Так, вкрай важливо мати запасні сценарії асортименту в категоріях на випадок, наприклад, блекаутів.

Далі спікерка навела важливі аспекти співпраці з партнерами. Головні з них: розуміння зростання важливості зростання ролі виробника, відкритість до тривалої співпраці на взаємовигідних умовах, пошук нестандартних підходів тощо.

Наприкінці доповіді Дарія Іванченко познайомила аудиторію з ефективними методами контролю над товарообігом на підставі щотижневого аналізу динаміки показників по форматам магазинів і в розрізі категорій.

Олександр Костянчук, власник компанії «Бізнес Аналітика», розповів про «Автоматизацію планування продажів. Як скоротити час на планування з 2 тижнів до 3 днів».

«Час — це найцінніше в сучасному бізнесі», — наголосив Олександр на початку виступу та навів теоретичний приклад, як аналітична система може оптимізувати управлінські рішення в різних сферах бізнесу.

Спікер детально розглянув практичний кейс з планування продажів і продемонстрував, як саме автоматизація рішень призводить до збільшення прибутку.

Завершив виступ Олександр Костянчук переліком переваг автоматизованої системи планування: зростання точності планів на кожному рівні з одночасним зменшенням похибки планування, більш ефективна команда робота та глобальна економія часу всієї команди:

Максим Туренко, комерційний директор Sheriff, виступив із доповіддю «Антикризовий менеджмент. Розробка плану «Б» у стресових умовах».

Спікер розповів про різні види кризових ситуацій, та наголосив, що вони відкривають нові можливості для зростання бізнесу. 

На прикладі Максим показав, як саме можна скористуватися можливостями та вийти на новий рівень. Зокрема, повномасштабне вторгнення Росії  дозволило компанії змінити фокус на В2В ринок, запустити франшизу в регіонах та впровадити нові напрямки бізнесу: інкасацію, розмінування тощо.

Наприкінці доповіді Максим Туренко навів методи профілактики роботи компанії для ефективної зустрічі з кризою.

Виступ Оксани Ткачук, СМО, IDS Ukraine, мав назву «Виведення нових продуктів у реаліях 2023-24 років. Можливості та обмеження».

Оксана познайомила учасників конференції з практичним кейсом запуску нових категорій напоїв «Моршинська» — з аромами, з соком і арома+сік. Запуск супроводжувався інтенсивною медійною підтримкою зі 100% охопленням аудиторії. Активність у медіа включала зовнішню рекламу, відеоролики на ТБ і YouTube, унікальний контент у соцмережах і колаборацію з топовими блогерами.

За словами спікери, яскрава та потужна 360 підтримка за 10 тижнів побудувала 65% знання серед цільової аудиторії.

Наприкінці виступу Оксана Ткачук розповіла про подальші перспективи розвитку нових категорій.

Ігор Руденко, комерційний директор «Наша сила», виступив із доповіддю «Вибудова категорії батарейок у сучасному українському ритейлі».

Спікер розповів, що побудова категорії складається з кількох кроків. А саме: визначення свого покупця та сегментація та вибір стратегічних партнерів-постачальників. На прикладі бренду «Наша сила» він проаналізував кожен з етапів побудови категорії.

За умов правильних кроків і спів падіння цінностей партнерів, усі — і виробник, і ритейлер, і покупець — опиняться у виграші, зазначив Ігор.

Наприкінці виступу Ігор Руденко показав розподіл виручки в категорії батарейок і який відсоток ринку займає продукція «Нашої сили» в кожній з під категорій.

Марина Борисова, директорка з маркетингу ТОВ «Овостар Юніон», розповіла про «Тренди харчової галузі і новий погляд на споживача. Як «Ясенсвіт» витримує сталий розвиток у буремні часи».

Спікерка розповіла, що з початком повномасштабного вторгнення РФ відбулася зміна споживацької поведінки, зокрема більшість покупців отримала досвід покупок в інтернеті, і значна частина з них надала перевагу покупкам онлайн — ця категорія лише незначно поступається покупцям, які залишилися прихильниками традиційного офлайну.

У «Ясенсвіт» відреагували на такі зміни активним розвитком діджитал комунікацій.

Марина Борисова навела практичні кейси комунікацій і різних діджитал каналах (вебсайт, соцмережі, чат-бот) і показала, як ідея продавати яйця онлайн призвела до зростання продажів.

Закінчилась зустріч переходом до нагородження переможці щорічної  Національної  Премії «Made–in–Ukraine-2024: Кращий партнер року серед виробників» та

«Retail-in-Ukraine-2024: Найкращий партнер року серед роздрібних мереж»

Партнером Церемонії нагородження виступила компанія BAYADERA GROUP

Переможці: Динаміка продажів – «Аврора Мультимаркет»

Стабільність взаєморозрахунків – Auchan Україна

Маркетингова підтримка – ТОВ «РУШ» лінія магазинів EVA

Професіоналізм команди мережі – АТБ-Маркет

Категорія ТОВАРИ ДЛЯ ДІТЕЙ – СТРАТЕГ Україна

Категорія МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ – ПрАТ ЮРІЯ ТМ Волошкове поле

Категорія М’ЯСОПРОДУКТИ – ТОВ «САЛТІВСЬКИЙ М’ЯСОКОМБІНАТ»

Категорія ЯЙЦЯ – ТОВ «Ясенсвіт»

Категорія ЗАМОРОЖЕНІ НАПІВФАБРИКАТИ – ФОП Бєглов О.Ю. ТМ Злата Піч & ТМ Добра Вечеря

Категорія БАКАЛІЯ: олія – Приватне підприємство «Оліяр»

Категорія БАКАЛІЯ: соус – ПП Віктор і К ТМ «Королівський смак»

Категорія КАВА, КАКАО – ТОВ «Якобз Дау Егбертс Україна»

Категорія ХЛІБОБУЛОЧНІ ВИРОБИ – ТДВ «Запорізький хлібокомбінат №1»

Категорія СНЕКИ – Snack Production

Категорія ДИТЯЧЕ ХАРЧУВАННЯ – ТОВ Нестле Україна

Категорія ТОВАРИ ДЛЯ ТВАРИН – ТОВ «Кормотех»

Категорія НOUSEHOLD – Biosphere Corporation

Категорія ЕЛЕКТРОНІКА – Наша сила

19 квітня доповіді були присвячені сегменту CatMan. Її відкрив модератор Юрій Горнєв, начальник відділу збуту ПрАТ «Кременчукм’ясо», ТМ «Фарро».

Тетяна Духова, комерційна директорка Eco Tech Ukraine, виступила з темою «Сонячні електростанції для виробничих підприємств. Економія, декарбонізація та інвестиції в сталий розвиток».

За словами спікери, головна ціль встановлення сонячної електростанціі — зменшення операційних витрат підприємства. Такі станції можуть бути встановлені на дахах будівель, на землі як окрема нова споруда або навіть реалізовані через автомобільні сонячні парковки. Сонячна електростанція може зменшити обсяг споживання від електромережі на 30% – 40% на рік. А при впровадженні системи NetBilling заміщення споживання від мережі власно виробленою електроенергією може досягти 90%.

Електростанції підійдуть для будь-якої галузі бізнесу, а вигода полягає в зменшенні витрат, енергонезалежності, декарбонізації, швидкій окупності тощо.

Тетяна Духова окремо зупинилася на механізмі Net Billing, який дає змогу власникам об’єктів відновлюваних джерел енергії зберігати надлишки виробленої електроенергії в єдиній енергетичній мережі України, щоб використати їх за потреби.

Наприкінці доповіді спікерка навела низку прикладів успішного впровадження рішень СЕС на українських підприємствах.

Сергій Цимбал, директор Академії мережі АЗК UPG, розповів про «Конкуренцію в період ринкової турбулентності».

Спочатку спікер навів типові стратегії конкуренції, пов’язані з мінімізацією витрат, утриманні унікальної ніші на ринку та спеціалізації на витратах і диференціації. При цьому є ризик, що успішна стратегія може бути скопійована конкурентами. Щоб цього не сталося, компанія повинна подбати про бар’єри, які суттєво ускладнять копіювання її стратегії, наголосив Сергій Цимбал.

Сергій наголосив, що єдиним фактором, який конкурентам буде важко скопіювати, є кваліфікована команда, яка знає як, вміє та бажає діяти в тих чи інших ситуаціях.

Проте, за словами спікера, команда має бути гарно навчена, мотивована та мати підтримку керівництва, інакше брак знань і навичок, а також неефективна комунікація призведе до зниження продуктивності.

Олексій Соболєв, директор з розвитку Afina Group, презентував доповідь «Afina Group: від дистрибуції до створення власних брендів національного масштабу».

Спікер розповів про еволюцію бізнес-усвідомлення компанії Afina Group від дистрибуційного бізнесу до створення власних брендів.

Олексій Соболєв детально проаналізував кожен з брендів компанії та розповів про успіхи та підводні камені на шляху їхнього становлення.

Закінчив виступ Олексій планами розвитку брендів на 2024 рік і знайомством з новими проектами компанії.

Гульфіра Крок, експертка з управління асортиментом та ціноутворенням у ритейлі, співавторка книги «Велика книга директора магазину», виступила з доповіддю «Цінова та ассортиментна політика мережі в умовах посилення конкуренції та зниження купівельної спроможності».

Спікерка наголосила, що війна та зниження доходів населення стали перевіркою на міцність для ритейлу. Торгові мережі стикнулися зі зменшенням кількості покупців, більш економною їхньою поведінкою, зниженням попиту, зменшенням прибутків тощо.

Щоб вижити в цих умовах, ритейл має дотримуватися кількох загальних правил, зазначила Гульфіра Крок. Зокрема, бути гнучкими та швидкими у перегляді асортименту та цін, спростити процеси перегляду матриці та прийняття рішень. Важливо також моніторити ситуацію на ринку, конкурентів і покупців. Зрештою, не слід намагатися додати до свого формату ознаки інших форматів, які відбиратимуть трафік і продажі.

Доповідь Наталії Кірич, заступниці виконавчого директора «Агромат», мала назву «Управління асортиментом. практичні поради щодо закупівлі товарів та взаємодії з постачальниками в умовах воєнного стану. Найкращі практики управління товарообігом в умовах кризової ситуації «Агромат».

Спікерка нагадала, як працювали з асортиментом до 2022 року та констатувала, що з тих пір змінилося майже все — люди, ринок, логістика, швидкість, варіативність тощо.

Наталія наголосила, що управління асортиментом є невід’ємною частиною стратегії компанії та акцентувала увагу на кількох особливо важливих чинниках — географії виробників і постачальників, кількості логістичних ланцюжків, необхідності експериментувати та нагальної потреби в «дублерах» для ключових продуктів.

Наприкінці виступу Наталія Кірич надала низку прикладів з практики «Агромат» з подолання кризових ситуацій у розрізі управління асортиментом.

Ліна Стрєльнікова, керівниця відділу роботи з торгівельними мережами ТК «Альбатрос», і Анастасія Дроботун, національна менеджерка з мерчандайзингу ТК «Альбатрос», розповіли про «Виклики мерчандайзингу в Україні в умовах війни. Успішні кейси на прикладі співпраці з ТК «Альбатрос» і ТОВ «Галіція Трейд».

Спікерки розповіли про ключові виклики мерчандайзингу, які особливо гостро стали в період воєнного стану в Україні. Це безпека персоналу, нестабільність поставок, змінення попиту, доступність магазинів і зростання популярності онлайн-торгівлі.

За словами спікера, головною помилкою багатьох постачальників є переконання, що викладка — це проблема самої торгівельної мережі. Тоді як викладка має залишатися привабливою для покупців, не дивлячись на складні часи. Робота з планограмами стає ще важливішою, тому що від цього залежить те, чи побачить покупець ваш товар і, чи прийме рішення про покупку.

Ліна та Анастасія зазначили, що цю проблему не можна вирішити вибірково і потрібно працювати системно.

Наприкінці спікери низку успішних кейсів співпраці торгових мереж з мерчандайзинговою командою ТК «Альбатрос».

Емілія Михальська, операційна директорка e-commerce Varus, виступила з темою «Тенденції розвитку офлайн та онлайн роздробу. Відновлення сервісів доставки».

Свій виступ спікерка почала з переліку ключових трендів ритейлу 2024 року: це діджитал ритейл, безконтактна оплата, етичний шопінг, свобода клієнта та доставка без перешкод. 

Серед нових викликів у ритейлі Емілія зупинилася на кількох головних: OSA та PNA, плинність кадрів та їхній брак, потреба в омніканальності та персоналізація досвіду, а також широкий асортимент категорій та акційні пропозиції.

Емілія Михальська проаналізувала кожен з чинників і детально розповіла про впровадження сервісу доставки Varus 2.0 і до яких позитивних наслідків це призвело.

Ніна Воробей, керівниця департаменту продаж і комерції (каналу сучасної торгівлі) ТОВ «Кормотех», презентувала доповідь «Виробник vs ритейлер: хто насправді більше знає про продажі?»

Спікерка розповіла, що в компанії «Кормотех» за власною методологією оцінюють, з якими продуктами будуть розвиватися як в країні, так і з кожним партнером. Для цього адаптували класичну «Матрицю Ансоффа» в унікальну методологію сегментації асортименту на окремі підкатегорії.

Ніна Воробей детально проаналізувала кожен аспект роботи з матрицею «Продукт/ринок» і розповіла, як забезпечити найкращу представленість і вибудувати архітектуру цін у категорії для покращення конкурентоспроможності мережі та виробника.

Катерина Кузьміна, керівниця відділу закупівель та сталого розвитку InBev Efes Ukraine, виступила з презентацією «Категорійний менеджмент у закупках».

Спікерка розповіла про принципи, якими керуються закупки. Серед них: планування та аналітика, наполегливість у пошуках, чесні та відкриті перемовини, повага до партнерів та їхнього бізнесу, максимальна економія та покращення показників по закупкам, неупередженість у виборі постачальників, спільний сталий розвиток тощо.

При цьому перед власниками бізнесу мають стояти такі задачі: контроль і покращення показників VIC, VLC/ Hl, виконання бюджетних показників по цінам, покращення показників WAPT, забезпечення Supply & Security та задоволення потреб внутрішнього замовника.

Катерна Кузьміна також розібрала практичний кейс аналізу якості прибутку та навела кілька успішних стратегій взаємодії з постачальниками.

Завершив сесію виступів В’ячеслав Склонний, комерційний директор «Фокстрот». Його доповідь мала назву «Запаси та асортимент vs категорійний менеджмент в умовах кризи».

Спікер розповів про правила керування вітриною. Так, головним під час кризи є не боятися скорочувати полицю, але не стежити, щоб вона не опинилася порожньою. Також слід забезпечувати «козирне» місце для «гарячих» товарів і не боятися змінювати порядок викладки.

При виборі між глибиною запасу або частотою поповнення слід обрати частоту. Це дозволить мінімізувати ризик втрати товарів, забезпечить рівномірний грошовий потік, менші витрати за кредитами та можливість гнучко реагувати на падіння попиту.

За словами В’ячеслава, компанія має розумно керувати фінансовим потоком: домовлятися про відтермінування оплат за нові постачання, закуповувати в гривні, припиняти всі витрати P&L тощо.

Наприкінці виступу В’ячеслав Склонний навів правила ціноутворення: піднімати ціну за першої можливості, відмовитися від акцій без комунікації та мінімізувати знижки.

Учасники конференції продовжили роботу за столами перемовин «Мережа-постачальник». Це унікальний формат бізнес-зустрічей, під час яких провідні й нові постачальники українського ринку знайомляться й укладають домовленості про майбутні поставки. Цього разу «Столи перемовин» зібрали представників 50 торгових мереж і понад 200 постачальників.

B2B Медіа-група TradeMasterGroup, вітає учасників конференції з набутими знаннями і новими знайомствами.

Ми завжди раді бачити вас на наших наступних конференціях!

Віддані своїй справі сільгоспвиробники завжди шукають способи підвищити врожайність та якість своїх культур. І ось наша відповідь на цей виклик – SOYLIPS^® – інноваційний стимулятор росту рослин, розроблений спеціально для сої.

На відміну від інших стимуляторів росту, він працює в гармонії з біологічними особливостями сої. Рослини піддаються численним стресам, які суттєво впливають на їх продуктивність. До найбільш поширених факторів, здатних викликати у рослин стрес, належать: екстремальні температури (як низькі, так і високі), нестача вологи (посуха), надлишок води в ґрунті, надмірне засолення ґрунтів, низька або надмірна освітленість, вплив фітопатогенів (бактерій та грибків), ультрафіолетова радіація, вплив іонів важких металів. Застосування хімічних препаратів також спричиняє стрес для рослин. Здебільшого реакцією рослин на стресові чинники є пригнічення розвитку, зміна кольору листя, опадання квіток, плодів. Через стреси рослини недоотримають потрібне живлення, а тому не формують той урожай, потенціал якого був закладений селекціонерами. Втрата врожаю сої може статися через незапліднення квіток або через абортацію квіток і бобів. Щоб абортувати зайві боби або квітки, рослина починає виробляти етилен – гормон старіння, який блокує судини, що забезпечують квітки живленням. Діючі речовини стимулятора SOYLIPS^® розблоковують ферментативні процеси, які були зупинені стресовими чинниками, та посилюють синтез речовин, які борються з наслідками стресу, у такий спосіб знижуючи кількість абортованих квіток та зав’язі.

Потреба в елементах живлення сої визначається її біологічними особливостями. На початку вегетації рослини розвиваються повільно. У період від появи сходів до цвітіння потрібно небагато елементів живлення: 18% азоту, 15% фосфору і 25% калію. З наближенням фази цвітіння вимоги культури до умов живлення зростають. У період від цвітіння до масового наливання бобів спостерігається найбільша потреба в елементах живлення: рослини поглинають 65% загального виносу врожаєм. Саме тому застосування у фазу бутонізації та на початку цвітіння продукту SOYLIPS^® нормою лише 50 мл/га активізує процеси споживання та засвоєння поживних елементів і вологи клітинами твірної тканини, забезпечуючи максимальну ефективність проходження фізіологічних процесів і швидке зростання бобів сої.

Враховуючи важливість сої як культури в сільському господарстві, такий продукт, як SOYLIPS^®, що сприяє її продуктивності та врожайності, є цінним інструментом для фермерів та виробників. Не дозволяйте стресу та небажаним умовам обмежувати ваш врожай. Оберіть SOYLIPS^® – ваш ключ до максимального врожаю сої та стабільного успіху вашого господарства.

Бджільництво – дуже багатогранна галузь, яка передбачає не лише роботу безпосередньо з бджолами, але й обслуговування великої пасічної інфраструктури. Крім бджолиних сімей, галузь потребує наявності у господарстві різних матеріалів, інструментів та обладнання.

Суш і рамки, які тимчасово не використовують, є дуже цінним ресурсом. Його потрібно мати досить багато в запасі, щоб за потреби (а вона з’являється майже завжди раптово) можна було швидко ним скористатися. Віск і мед за певних умов (які легко забезпечити) можуть зберігатися досить довго без втрати своїх властивостей. Але це теоретично, а на практиці зберегти запаси рамок дуже складно. Причиною складності зберігання готових рамок є невеликий, але небезпечний шкідник – воскова міль.

Шкодять бджолярам два види метеликів: велика воскова міль (Galleria mellonella) і мала воскова міль (Achroia grisella). Іноді використовують й інші назви: для першого виду – вогнівка бджолина, для другого – мала бджолина вогнівка, мотилиця. Також до обох метеликів застосовують назви бджолина міль та міль вогнівка.

І велика, і мала воскові молі є представниками родини вогнівок (Pyralidae), яка, своєю чергою, належить до ряду лускокрилих, класу комах. Родина налічує близько 6200 видів. Деякі з них мають специфічне забарвлення крил, схоже на полум’я, звідки й з’явилася назва «вогнівка». Але саме воскова міль такого кольору не має.

Обидва види схожі зовні, але відрізняються розмірами та деякими особливостями розвитку личинок. І одні, й другі метелики мають сірувато-коричневе забарвлення і добре маскуються на різних поверхнях. Крила притиснуті вздовж тіла та розташовані горизонтально.

Дорослі особини мають недорозвинену систему травлення і нічим не харчуються, а живуть за рахунок запасів поживних речовин і енергії, що є в їх організмі. Цього запасу вистачає на порівняно короткий період життя, за який комахи встигають спаруватися і відкласти яйця в багатому їжею місці. Самки живуть від тижня до 12 днів, самці – від 10 до 26 діб. Оскільки процес продовження роду – справа енерговитратна, то тривалість життя метеликів тим менша, чим раніше вони змогли знайти партнера для розмноження.

З відкладених яєць через 5–8 діб виводяться білі гусениці довжиною близько 1 мм. Тривалість розвитку яєць залежить від зовнішніх умов. За температури нижче +13^оС міль стає не активною і не розмножується, а яйця не розвиваються. Якщо умови сприятливі, личинки активно харчуються і дуже швидко ростуть. У перші кілька днів вони їдять пергу і мед. Пізніше до раціону додається віск та залишки коконів бджолиних личинок.

Кокони є важливою частиною раціону. З цієї причини, за наявності вибору, гусінь воскової молі віддає перевагу темній вощині і неохоче поїдає світлі нові рамки.

Але якщо молі багато, а їжі мало, то личинки їдять все, що їм доступно, в тому числі екскременти одна одної, матеріал утеплювача вулика, поліетилен і навіть інших, дрібніших своїх родичів.

Стадія гусені триває близько 25–30 днів, протягом яких личинки виростають до 15–18 мм. Потім гусениця знаходить захищене місце і заляльковується. Таким місцем може бути щілина у дерев’яній дошці, паз, тріщина тощо. Якщо гусениці не вдається знайти укриття, яке їй підходить, вона може й сама вигризати невеликі канавки або норки в дереві.

Личинка жіночої статі формує лялечку довжиною близько 16 мм, гусениця чоловічої статі – близько 14 мм. Лялечка міцно кріпиться до обраної основи і дозріває протягом приблизно 37 діб. Утім, тривалість її розвитку залежить від зовнішніх умов та може подовжуватися до двох місяців.

Поки триває стадія лялечки, організм личинки повністю змінюється, перетворюючись на метелика.  Після чого з кокона виходить повністю сформована доросла комаха, яка через кілька годин здатна до польоту та пошуку партнерів для розмноження.

У процесі розвитку гусінь завдає великої шкоди бджолиній сім’ї. Вона полягає у псуванні вощини, пошкодженні комірок з бджолиним розплодом, потенційно можливому перенесенні збудників інфекційних захворювань дорослими особинами молі з вулика у вулик.

Бджоли в більшості випадків толерантно ставляться до присутності молі в їхньому житлі, виганяючи її тільки з тих рамок, на яких самі ведуть активну роботу. Особливо помітна шкода від молі на рамках, які бджоли не використовують, розташованих на периферії вулика. Таке відбувається, коли сила сім’ї значно менша, ніж розмір її вулика.

Рамки из улья, где погибли практически все пчелы. На некоторых рамках посели лась моль и разъела их. “Когда слабеют пчелы, главенствует моль,”- говорят пчеловоды

Хоча є й деякі породи, які менш терпимі до присутності шкідників. Однією з таких порід є італійська. Точніше, вона була такою спочатку, поки селекціонери не стали виводити миролюбні її лінії. Зараз частина ліній активно бореться з міллю, а частина ставиться до її присутності цілком терпляче.

Максимальну загрозу воскова міль становить для суші та напівмедних рамок, які стоять у порожньому (не заселеному) вулику або у рамкосховищі. Псуванню рамок сприяє тісне їхнє розташування. Якщо рамки стоять з більшими проміжками, то міль пошкоджує їх менше. У теплу пору року за кілька тижнів воскова міль здатна знищити майже будь-яку кількість суші. Але міль не любить протягів та холоду.

У прагненні захистити запаси воскових рамок, бджолярі, хіміки та вчені намагалися знайти ефективні засоби боротьби з цим шкідником. Були спроби використати природних ворогів – мух з родини тахінів, комах-наїзників з родини браконід та наїзників з роду трихограма родини трихограматид. Але через те, що личинки молі, перебуваючи у вулику чи рамкосховищі, залишаються не доступними для своїх природних ворогів, метод не показав скільки-небудь господарсько значущої ефективності. Ще були спроби застосувати бактеріальні препарати та нематод. Але й ці заходи боротьби не отримали широкого практичного застосування.

Усі методи боротьби можна умовно поділити на профілактичні та радикальні.

Хороший профілактичний ефект можна отримати від застосування деяких трав. Щоб відлякати воскову міль від рамок, їх потрібно щедро обкласти однорічним полином, лавандою або листям волоського горіха. Якщо рамки зберігаються в корпусах, перекладати потрібно кожен корпус.

Такий самий профілактичний результат можна отримати від застосування побутових ароматичних таблеток або смужок від молі: «Лаванда», «Евкаліпт», «Антимоль» та інші.

Для відлякування молі при тривалому зберіганні суші можна застосовувати оцтову, мурашину чи щавлеву кислоту. З практичної точки зору найбільш зручна оцтова. Її можна вільно купити майже в будь-якому супермаркеті (оцтова есенція) чи господарському магазині, і вона не дорога. Невеликі широкі ємності (по 50–150 грамів) з кислотою потрібно розташувати у вулику на верхніх брусках рамок, що зберігаються, і щільно закрити корпус. Поступово випаровуючись, кислота опускатиметься вниз і заповнюватиме своїми парами весь простір. У таких умовах воскова міль оселяється не охоче. Але 100% надійності цей метод не має.

До профілактичних засобів можна віднести різні липучки, які досить добре ловлять дорослих особин.

Оскільки міль не любить протягів, то рамки суші можна розташовувати так, щоб вони були у постійному струмені повітря. Але цей метод складний у виконанні та має середню ефективність.

Профілактичні засоби є сенс застосовувати для підтримки ефекту після вже проведеної радикальної обробки або якщо молі зовсім мало (наприклад, зберігаючи пусті рамки під час кочівлі).

Якщо ж потрібно не проводити профілактику, а боротися з міллю, що вже оселилася, то майже єдиним дієвим методом боротьби є використання різних отруйних і відлякуючих хімічних речовин.

Одним із найбільш надійних є спалювання шматків або гранул сірки у закритому просторі, де зберігаються рамки. Сірку потрібно розмістити в якомусь не горючому посуді із високими стінками, з розрахунку 30–50 г речовини на 1 кубічний метр приміщення. Сірку зазвичай буває складно підпалити, найзручніше це зробити за допомогою кубика або таблетки сухого лабораторного пального – суміші уротропіну з парафіном (його ще називають сухим спиртом). Сірка спочатку плавиться, а потім горить ледь помітним блакитним полум’ям із виділенням газоподібного оксиду сірки SO₂ (сірчистий газ), що має дуже різкий специфічний запах. Саме цей отруйний газ і знищує шкідників. До речі, так можна боротися не лише з міллю, але і з гризунами.

Застосовуючи сірку потрібно пам’ятати про власну безпеку і після займання залишити приміщення якнайшвидше.

Якщо чистої сірки немає, то з тією ж метою можна застосовувати сірковмістні препарати, які вільно продаються в господарських і садово-городницьких магазинах, наприклад, такі як «Сірчана шашка», «Погребок», «Вулкан» та подібні.

Застосовуючи димові шашки, слід також дотримуватись деяких заходів безпеки. Підпалену шашку потрібно розташовувати в якомусь посуді з високими стінками (наприклад, у старому відрі), який краще поставити подалі від горючих матеріалів. Під час горіння сірчані шашки можуть вивергати іскри, тому про протипожежну безпеку слід подбати заздалегідь.

Працюючи зі згаданими засобами, все слід робити дуже швидко. Після займання препарату рекомендується залишити приміщення протягом 1 хвилини. Після початку горіння препарату приміщення потрібно герметично закрити і залишити так на 2–3 дні.

Інша ефективна речовина – фосфід алюмінію. На його основі наша промисловість виготовляє наступні препарати: «Диктатор» «Фосміній», «Токсифос», «Алфос», «Газотоксин», «Наказ», «Джин», «Фостоксин», «Фуміфос» та інші. Форма випуску препаратів – пігулки сірувато-блакитного кольору. Їх потрібно розкласти в закритому приміщенні на шматках картону, фанери, дощок, металу або покласти в плоский посуд з низькими бортами (кришка, тарілка і т.д.). Посуд потрібний для того, щоб після обробки було зручно видалити відпрацьовані залишки таблетки. Від контакту з водяною парою, яка завжди є в повітрі, відбувається хімічна реакція, кінцевими продуктами якої будуть кілька сполук, у тому числі і фосфін.

  AlP + 3H₂O → Al(OH)₃ + PH₃.

PH₃-фосфін є дуже токсичним газом, який викликає параліч нервової системи шкідника та розлад дихання. Через ці порушення і настає загибель. Швидкість згубного впливу на шкідників і ефективність роботи препарату залежить від концентрації фосфіну в повітрі. Для досягнення оптимального показника достатньо 2 таблеток на 1 кубічний метр приміщення або герметичної камери (це може бути вулик, шафа, картонна коробка тощо). Використовувати камеру економніше, ніж проводити обробку рамок у приміщенні-сховищі.

Таблетки потрібно розкладати над рамками, оскільки фосфін важчий за повітря і, виділяючись, опускатиметься вниз. З цієї ж причини посуд повинен бути або без бортів, або борти повинні бути дуже низькими.

Фосфін отруйний не лише для молі, але й для гризунів. Тому, використовуючи згадані препарати, можна одночасно позбутися й інших шкідників у сховищі.

При роботі з препаратами фосфіду алюмінію не слід забувати і про власну безпеку. Усі підготовчі роботи (знайти посуд, визначити місце розташування, закрити всі щілини тощо) потрібно провести до відкоркування упаковки з таблетками. Відкривши герметичну упаковку, таблетки треба розкласти максимально швидко та залишити приміщення протягом 1 хвилини. Після цього сховище потрібно щільно закрити на 5–7 днів. Після обробки приміщення або камеру потрібно добре провітрити, оскільки фосфін може залишатися у незмінному вигляді тривалий час.

Застосовувати звичайні хімічні засоби дезінсекції, призначені для мух, ос та інших комах, для знищення воскової молі не бажано, оскільки речовини, що містяться в цих препаратах, можуть бути небезпечними для життя бджолиної сім’ї. А їх залишки в майбутньому можуть з рамок потрапити до меду.

Якщо пасіка велика і запас рамок значний, то є сенс побудувати спеціальне приміщення відповідного розміру для їх зберігання. Його потрібно обладнати звичайним побутовим кондиціонером повітря та підтримувати температуру не вище +12^оС. У таких умовах воскова міль не може розвиватися і рамки будуть у безпеці.

Успішного вам бджільництва!   

Чугуєвець Віталій.

Арахіс підземний, арахіс культурний або земляний горіх (лат. Árachis hypogaéa) – однорічна трав’яниста рослина зі сланкими і прямостійними стеблами, що належить до родини Бобові. У субтропічному й тропічному кліматі арахіс вирощують у промислових масштабах як цінну зернобобову олійну культуру. Проте його цілком можливо виростити на присадибних і садово-городніх ділянках.

Вегетаційний період в арахіса триває від 120 до 160 днів, що доволі довго навіть у нашому кліматі, та деяким городникам вдається отримувати досить непогані врожаї, оскільки одна рослина формує до 40 бобів. Загалом урожайність культури складає близько 100–150 г (сухих насінин) з одного квадратного метра.

Для вирощування арахіса на території України найчастіше використовують сорти: «Іспанський», «Вірджинія», «Валенсія українська», «Валенсія 433», «Раннер» та інші. У разі відсутності посівного матеріалу можна придбати і посадити будь-який несмажений арахіс у стручках. Його боби зберігають хороший рівень проростання протягом 2-3 років.

Можна вирощувати арахіс і в чорноземі, та найкраще ця культура росте й плодоносить на супіщаних і легких суглинистих землях.

Ділянка для вирощування має добре освітлюватись і прогріватись сонячним промінням. 

Головна умова вдалого вирощування  – значний вміст магнію і калію в ґрунті.  На ділянці з кислою реакцією рН попередньо необхідно додати у ґрунт вапно або крейду, а на засолені грядки бажано внести фосфогіпс.

Арахіс починає проростати, коли температура довкілля становитиме не нижче +12…14°C, але оптимальними для нього є температурні показники в межах від +25 до +30°C.

Якщо у вересні раптово похолоднішає, то розвиток насіння припиняється. І навіть незначний заморозок може спричинити загибель рослини. За умови зниження температури довкілля до –3°C і нижче, насінини арахіса втрачають життєздатність.

Під час вирощування земляного горіха слід зважати, що рослина дуже вимоглива до рівня вологості. Особливо необхідними є поливи її під час цвітіння, а також у період формування насіння. Водночас слід уникати і застою води, інакше коренева система арахіса легко вражається грибковими захворюваннями.

У вегетаційний період арахіс формує жовті квітки, здатні до самозапилення. Після запліднення квітконіжка і гінофор (стерильна ділянка квітки, що утворюється між тичинками і плодолистками) опускаються вниз, поки не проникнуть у ґрунт. На вершечку гінофора знаходиться запліднена зав’язь, з якої під землею, паралельно до поверхні, розвивається насіння. Щоб гінофори успішно розросталися, арахіс необхідно регулярно підгортати, бо якщо гінофор не отримає контакту з ґрунтом, він загине.

Неабиякий вплив на результат вирощування арахісу мають також погодні та кліматичні умови в регіоні. Якщо вони є незадовільними для культури, то її імунна система послаблюється, що негативно позначається на стійкості рослини до впливу патогенних інфекцій. Особливою небезпекою для арахісу є коренева гниль.

Згідно з правилами сівозміни найкраще висаджувати арахіс після огірків, капусти чи картоплі. Технологія вирощування цих культур передбачає внесення значної кількості органічних добрив, що в подальшому має сприятливий вплив на розвиток арахісу.

Не бажано садити земляний горіх там, де перед цим вирощували бобові культури (квасолю, горох, боби тощо).

Підживлення арахісових грядок фосфорними добривами значно покращить розвиток рослин на початкових етапах їхнього росту. Напровесні бажано додати в ґрунт нітрофоску з розрахунку 50 г на 1 м². Восени ж, під час глибокої перекопки майбутніх грядок, рекомендують внести перегній або компост у кількості 1-3 кг на 1 м². Органіку можна додавати і безпосередньо під час посадки, розміщуючи невелику кількість компосту прямо в лунку.

Зазвичай висаджують арахіс на грядки у травні, коли земля прогріється до температури +14…16°С. Багато хто з городників орієнтуються в цьому питанні на баштанні культури – із завершенням їх посіву можна розпочинати висаджувати арахіс. Та важливо зважати на особливості місцевого клімату. Якщо існує загроза пізніх весняних заморозків, то рослину висівають вже після їх завершення.

Закладають насінини у ґрунт на глибину 6–10 см. Вони не потребують попереднього очищення від частини зовнішньої висохлої сітчастої оболонки, оскільки ця шкаралупа сприяє швидшому симбіозу їхньої майбутньої кореневої системи з корисними грибковими організмами.

З усіх способів посадки перевагу надають квадратно-гніздовому, за схемою 60×60 або 70×70 (см).

Можна застосувати і широкорядний спосіб. У цьому разі відстань у міжряддях має становити не менше 60-70 (см), а дистанція між сусідніми рослинками в ряду – близько 15–20 см.

Щоб отримати здорові сходи, бажано вибрати для посіву найбільші насінини, бо надто дрібне може просто не зійти.

Окремо слід зазначити важливість поливань для майбутнього врожаю, особливо за умови тривалої посухи. Для поливів слід використовувати відстояну воду, нагріту на сонці до кімнатної температури.

Важливим етапом догляду за арахісом є підгортання, тому що без цієї операції неможливо отримати добрий урожай. Підгортання здійснюють кілька разів. Перший раз рослини підгортають приблизно через 10 днів, коли на них вже сформуються квіткові бутони. Висота підгортання має бути не менше 5–7 см. 

Надалі підгортають повторно через кожні 10 днів. Але не варто одразу нагрібати високу купу землі, бо гінофори мають наближатися до поверхні землі поступово. 

Вирощений урожай потрібно зібрати до того, як прийдуть заморозки. Усі боби одразу сортують на стиглі та невизрілі. Надто маленькі відбраковують, а повнозерні досушують, засипають у чисті й сухі торбинки та зберігають у теплому приміщенні.

Насіння арахіса містить до 53% жирної олії та 25% білка. Воно є незамінним джерелом вітамінів групи В (особливо В1) та Е, а також багатьох амінокислот. Також в арахісі знаходиться чимало крохмалю (21%),  глютеніни (близько 17%), цукор (до 7,5), мінеральні речовини (марганець, магній, фосфор, залізо, кальцій тощо). 

Спробуйте посадити цю рослинку на присадибній ділянці, і вона обов’язково віддячить вам смачними та корисними «горішками». Успіхів!

Близько третини площ земель сільгосппризначення на Харківщині в нинішньому році залишаться не засіяними через замінування. Про це йшлося під час брифінгу в Офіційному медіацентрі Харківської обласної військової адміністрації.

Про хід весняної посівної кампанії розповів заступник начальника Харківської ОВА Євген Іванов. Він зазначив, що через через ранню весну польові роботи в поточному році розпочалися на два тижні раніше від оптимальних термінів.

– Це третя весняно-польова кампанія, яка проходить у наших аграріїв в умовах повномасштабного вторгнення рф, – сказав Євген Іванов. – Через бойові дії маємо значне забруднення територій вибухонебезпечними предметами. За нашим прогнозами, зможемо працювати в цьому році на 68% оброблюваних земель.

Отже, 32% ріллі, на жаль, залишиться не засіяною. Утім, це все ж менше, ніж торік.

– Під урожай 2024 року загальна посівна площа сільськогосподарських культур займатиме 1,3 мільйона гектара, – поінформував заступник начальника ОВА. – Це на 3,5% більше, ніж у 2023 році.

Аграрії області планують засіяти 610 тис. га зерновими, 557 тис. га – технічними, понад 40 тис. га – кормовими культурами, ще 70 тис. га мають відвести під картоплю й овочі.

За словами Євгена Іванова, значних змін у структурі посівних площ не передбачається. Найбільше, як і завжди, харківські сільгоспвиробники вирощуватимуть пшениці, кукурудзи й соняшника. Щоправда, аграрії планують дещо збільшити площі під соняшником за рахунок зменшення посівів кукурудзи. Також у значних обсягах сіятимуть сою, горох, ячмінь, гречку й просо.

Станом на кінець минулого тижня в області ярі зернові та зернобобові культури були посіяні вже на площі понад 108 тис. га, з яких майже 43 тис. га – ярого ячменю, понад 17 тис. га – гороху, 9 тис. га – ярої пшениці, 4,4 тис. га – вівса, 32 тис. га – кукурудзи на зерно та понад 2 тис. га – інших культур цієї групи, а також 82 тис. га соняшника.

Найбільші площі посівів ярих культур зараз у тих районах, де немає замінованих земель, – Богодухівському, Красноградському та Лозівському.

В цілому, саме Харківська область – найбільш забруднена вибухонебезпечними предметами. За даними начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, тут фактично або потенційно замінованими є понад 1,2 млн га, з яких більше 570 тис. га – землі сільськогосподарського призначення.

Звісно, розмінування цих земель триває. Так, за інформацією речника ГУ ДСНС України у Харківській області Євгена Василенка, лише за минулий тиждень тут було знешкоджено 438 боєприпасів. З початку війни піротехніки обстежили 6165 га території Харківщини, ще 232 га обстежено за допомогою машин механізованого розмінування. Також розміновано 3193 кілометри ліній електропередач, знешкоджено 91498 вибухонебезпечних предметів. Над розмінуванням в області зараз працює зведений загін ДСНС, в складі якого 38 піротехнічних розрахунків, 196 саперів та 90 одиниць техніки.

Однак швидко розмінувати великі площі неможливо. Тож аграрії далеко не скрізь можуть проводити польові роботи, а деякі виходять на поля, наражаючи себе на ризик. Так, на минулому тижні зафіксовано два чергові випадки підривів сільськогосподарської техніки. 15 квітня трактор наїхав на невідомий вибухонебезпечний предмет у полі поблизу села Явірське Балаклійської громади. Внаслідок детонації техніка була суттєво пошкоджена, а тракторист отримав легкі поранення. 20 квітня схожий випадок стався поблизу села Турове Золочівської громади. Там трактор наїхав на протипіхотну міну, отримавши пошкодження. Тракторист, на щастя, не постраждав.

За час повномасштабної війни сільському господарству Харківської області було завдано великої шкоди. За оперативними даними районних військових адміністрацій, постраждало понад 630 сільсьгосппідприємств, пошкоджено або знищено майже 1100 одиниць техніки та обладнання.

Попри всі труднощі, сільгоспвиробники регіону продовжують працювати. Тож і нинішньої весни закладають основу для майбутнього врожаю.